пн, 16 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Виставка під такою назвою протягом місяця відкрита для огляду в арт-кав’ярні «Сальєрі» (Ланжеронівська, 14). І знову перед нами досвіди аматора, вірніше, аматорки — Євгенія Петрук з 2011 року відвідує студію живопису Аліни Гордієнко. Але досвіди ці більш ніж гідні. З великим смаком виконані зображення струнких танцівниць нагадують і про замальовки Едгара Дега, і про вельми витончений грузинський живопис — відчувається, що в Грузії Євгенія провела низку років, і ця прекрасна країна багато в чому сформувала її як художника.

— Я з родини військового, народилася в Потсдамі, — розповідає Євгенія. — У трирічному віці мене відвезли до Азербайджану, якийсь час ми жили в Нагірному Карабасі, потім переїхали до Тбілісі… і ось там затрималися на довгі роки. У Грузії я закінчила педагогічний інститут, вийшла заміж, народила сина і дочку, викладала в початкових класах. Кілька років тому наша родина переїхала до Одеси (це батьківщина моєї мами!), я працювала вчителем російської мови, потім стала торговим представником фармацевтичної компанії… Але в мене таке відчуття, ніби життя моє по-справжньому почалося з того моменту, як я стала займатися живописом! Життя стало іншим, здійснилося те, про що я з дитинства мріяла, та не склалося: я пишу картини…
За три роки занять живописом Євгенія Петрук досягла того, чим не всі дипломовані художники можуть похвалитися, адже їй дано писати людські фігури та обличчя не карикатурно, не умовно. Звісно, їй не позують сильфіди балетних класів, Євгенія не займається копіюванням або розфарбовуванням чужих знімків, вона відштовхується фантазією від фотосесій за участю балерин, але додає в мізансцену свій настрій, душу, мелодію (як не дивно, віддає перевагу писати під добрий рок, але в картинах цього зовсім «не чутно»). Розмите міське тло в картині «Дівчина з парасолькою» — це і стара Одеса, і старий Тбілісі крізь перлинну пелену дощу, а красуня в червоній сукні йде ходою танцівниці, мабуть, до театру прямує…
— Віддаю перевагу працювати олією по полотну, — зізнається Євгенія. — А в плані стилю мені найближче імпресіонізм; люблю рух, світло, повітря! Часто відвідуємо з рідними балетні вистави. Люблю дуже «Лебедине озеро» в постановці Російського балету В’ячеслава Гордєєва і «Спартак» у постановці Григоровича, тієї, легендарної, з Володимиром Васильєвим і Марісом Лієпою…

За словами художниці, Аліна Гордієнко виявилася дуже чуйним і терплячим педагогом, нічого не нав’язуючи, зате вміючи вчасно підказати якісь технічні моменти. Пропозицію Аліни освоїти тему балету сприйняла спочатку з переляком, адже не пробувала писати людей, робила виключно пейзажі та натюрморти. Але спробувала — і захопилася!
— Як казала велика Майя Плісецька, спочатку був жест, — коментує експозицію мистецтвознавець і художник Сергій Ільїн. — Коли художник береться за тему балету, то стикається з труднощами, адже балет — це рух, а композиція картини вимагає вміння зупинити мить! Наша героїня постаралася відійти від класики Дега і Ломикіна, пішла своїм шляхом, за власними відчуттями. Полярність холодних і теплих тонів притаманна її картинам, які гранично експресивні та насичені кольором. Поряд з класичним балетом тут представлені й інші танці: фламенко, танго. А філософія цих танців: вогонь і лід, Інь і Ян, вічне протиріччя! Ось більш ранні роботи Євгенії: латаття, човни, букети троянд — тут відчутний вплив великих, але ще Сальвадор Далі, ниспровергатель і революціонер, помітив, що не може бути за визначенням художника-початківця, який би комусь не наслідував. Коли ми починаємо чомусь вчитися, це так природно! Я бачу тут у багатьох роботах внутрішній вогонь, приховану пружину годинникового механізму, що відраховує секунди і години. Що в подальшому — не загадуватиме! Сьогодні Євгенія побачила вперше свої роботи збоку, це важливий етап для художника. Це, як я розумію, було рішенням дорослої, зрілої жінки, покликом душі. Однак раджу на майбутнє з білилами поводитися акуратніше; захоплення білилами пройшов на початку шляху кожен художник, чорний контур, як паличка-виручалочка, збирає, тримає зображення…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса