Історія виделки
Виделка — наймолодша в родині столових приборів. Вона народилася на початку XI століття у Візантії. Саме тоді була виготовлена перша виделка із золота та срібла. Мала вона всього два зубці. Довгий час вона залишалася приналежністю знаті. Часто служила для розкладання страв із спільної страви на тарілки, з яких їжу вже брали руками. З XV століття цей прилад входить у вживання в Італії, Німеччині, Англії, Франції.
Протягом століть форма та розміри виделок змінювалися відповідно до моди. То це були крихкі на вигляд вироби з кістяними, роговими або порцеляновими ручками, то масивні тризуби із золота та срібла. З’явилася спеціалізація — виделки для м’яса, риби, фруктів.
Чому набори столових приборів роблять на 12 персон?
У давні часи столові та інші набори робили на 12 персон за кількістю апостолів. Згідно з євангельським оповіданням, під час свого земного життя Ісус Христос обрав 12 найближчих учнів — апостолів. Під час таємної вечері, на якій відбувалося освячення хліба та вина, Ісус Христос вечеряв і розмовляв з дванадцятьма найближчими учнями.
Подарунок з 12 комплектів столових приборів, підносили в подарунок на народження дитини та як весільний подарунок. Вважалося, що це приносить достаток у сім’ю та багатство немовляті. Протягом багатьох століть цю традицію не змінювали. Але з часів Петра I столові та інші набори скоротилися вдвічі, тобто стали робити на 6 персон. З того часу і повелося: існують набори на 12 і 6 персон.











