Інклюзивне навчання передбачає включення дитини з особливими потребами у звичайне шкільне навчання, тобто в шкільне життя. Простіше кажучи, включення хворих дітей у суспільство здорових. Гарний саме дієслово «включити», а не «інтегрувати». Включити їхні здібності та можливості. Розкрити їх! В першу чергу акцентувати увагу на тому, що можуть робити діти з обмеженими можливостями, в другу — допомагати освоювати те, що не можуть.
Мета інклюзивної освіти — адаптувати методику викладання під можливості та здібності кожної дитини. Система охоплює навчальні заклади не тільки середньої, але й вищої, а також професійної освіти, що передбачає як технічне удосконалення закладів, так і розробку спеціальних курсів для вчителів та учнів.
Рік тому Міністерство освіти України затвердило заходи щодо впровадження інклюзивного навчання в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2015 року. У додатку до наказу МОН №1034 міститься багато пунктів: нормативно-правова документація, фінансування, науково-методичне забезпечення, кадрові питання (ввести ставки асистентів учителів до штатного розпису), матеріальна база (пандуси, наприклад, або підвезення дітей з ДЦП до місця навчання)… Якщо намічений план буде виконуватися, справа суттєво просунеться вперед.
В Одеській області інклюзивну освіту почали впроваджувати понад п’ять років тому. Кількість дітей з різними порушеннями розвитку зростає як у країні, так і в області. На даний час на Одещині налічується понад 50 тисяч таких дітей (віком від 0 до 18 років), майже половина з них мають інвалідність. Не всі вони за медичними показаннями можуть відвідувати масову школу. Але той, хто може і хоче, повинен до неї потрапити.
В обласному управлінні освіти і науки дійшли висновку, що на сьогоднішній момент оптимальним буде варіант паралельного співіснування двох систем: навчання дітей-інвалідів у спеціалізованих навчальних закладах та навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. Для початку визначилися з тими захворюваннями, які дозволяють дитині відвідувати масові школи, — в основному це порушення слуху, мови, затримка психічного розвитку, аутизм. На дев’ять порушень розвитку розроблено дев’ять корекційних програм. В обласному інституті удосконалення вчителів з’явилися спецкурси з інклюзивного навчання. При кожному спецінтернаті в Одеській області створено ресурсний центр, де педагоги та батьки можуть отримати консультацію та методичну допомогу. Поки ще в педагогічних вишах немає спеціальності «інклюзія», але Міністерство зобов’язало департамент вищої освіти протягом 2013—2015 років ввести навчальну дисципліну «Основи інклюзивної освіти» у всіх вищих навчальних закладах України, які готують педагогічних працівників.
На зазначену тему ми поговорили з першим заступником директора міського департаменту освіти і науки В. Н. ІЩЕНКО.
— Вікторіє Никифорівно, скільки дітей-інвалідів навчаються та утримуються у міських закладах освіти?
— В одеських школах та дитячих садках налічується понад 780 дітей-інвалідів, з них 670 — шкільного віку та понад сотню — дошкільного.
— Що мають дошкільники?
— Мережа дошкільних закладів включає шість спеціальних дитячих садків. Є заклади комбінованого типу зі спеціальними групами — працюють 60 груп для дітей з порушеннями мови та опорно-рухового апарату. До дошкільної ланки двох навчально-виховних комплексів входять групи для малюків з порушеннями розумового розвитку, мови та зору.
— А школярі?
— Понад 140 дітей, які не можуть відвідувати загальноосвітні навчальні заклади, займаються у спеціальній школі № 75 для дітей з порушеннями фізичного та розумового розвитку на вул. Садовій. Там створені добрі умови як для навчання, так і для корекційної роботи. За рахунок міського бюджету учнів підвозять автобусом вранці до школи, а ввечері додому. 70 дітей з порушеннями зору або мови навчаються в НВК № 310. У звичайній ЗШ № 77 створено спеціальні класи для дітей з порушеннями мови (70 осіб). 50 дітей з порушеннями мови та затримкою психічного розвитку навчаються в НВК № 241. У вечірній школі № 19 відкрито три класи для молодих людей з порушеннями слуху. І 266 дітей прикріплені до загальноосвітніх шкіл, але навчаються індивідуально, тобто вдома.
— А як з інклюзивним навчанням?
— Роки два працюємо в цьому напрямку. Дитина з порушеннями у розвитку сидить у класі разом зі здоровими дітьми, отримуючи від учителя завдання, адаптовані до її можливостей. У нас і раніше таке зустрічалося. І це правильно: здорові діти повинні бачити інвалідів, допомагати їм, вчитися співчуттю та розумінню. У свою чергу хворі дітки отримують цікаве спілкування, у них з’являються друзі, відчуття, що ти нікому не потрібен, зникає.
— Які труднощі виникають при впровадженні інклюзії?
— Різного плану. По-перше, кадрове питання. Вчителю треба вчитися працювати по-новому. Наш інформаційно-методичний центр часто проводить семінари та конференції на цю тему, щоб передавався напрацьований досвід. Досвіду не так багато — інклюзія поки не стала масовим явищем. Ставки асистентів, затверджені Кабміном роки три тому, ще тільки будуть вводити. По-друге, матеріальна база. Для «інклюзивних» дітей потрібне спецообладнання: особливі парти для хворих на ДЦП, слухові апарати для глухих, брайлівські підручники для сліпих і так далі. Багатьом хворим дітям потрібен, наприклад, особливий туалет. Багатьом не завадив би ліфт у школі. Елементарне — пандуси… До речі, на виконання міської програми «Рівність» пандусами та поручнями облаштовано останнім часом близько сотні загальноосвітніх закладів Одеси. По-третє, не кожен батько хоче бачити в нормальному класі особливу дитину: «Моя здорова дитина буде сидіти за однією партою з інвалідом?» — такі питання надходили від обурених мам. Іноді й діти сміялися над хворою дитиною. Психологічна служба методцентру розробила рекомендації щодо інклюзії як для школи, так і для родини.
— Жорстоко звучить: «Сміялися над хворою дитиною…».
— На жаль, у нашому суспільстві трапляються випадки жорстокого поводження і з дітьми, і зі старими, і з тваринами. Ми дійшли висновку, що хворих діток потрібно інтегрувати в здоровий колектив якомога раніше. Якщо батьки націлені на те, що їхня незвичайна дитина піде до звичайного навчального закладу, то нехай заздалегідь побуде в дитячому садку зі здоровими дітьми, тоді їй легше буде адаптуватися в школі.











