сб, 21 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Як показало чергування на «гарячій» лінії «Вечірки» минулого понеділка, навіть не на другий план відійшли проблеми з комунальним господарством, підвищення цін на основні продукти харчування, прийдешнє зростання комунальних тарифів. Більшість дзвінків, в основному, турбувала ситуація на сході країни, де йде справжня війна. Вона й відсунула на задній план питання про хліб насущний.

— Я прожила довге і непросте життя, але ніколи не думала, що доживу до часу, коли в моїй миролюбній Україні вестимуться бойові дії, — ділиться думками **Світлана Миколаївна Іванова**. — Щодня телевізійні новини починаються зі скорботного списку: скільки загиблих, поранених в антитерористичній операції. Ось і на Одещину почали прибувати тіла загиблих солдатів. Коли після війни відбудовували країну з руїн, як заклинання повторювали: тільки б не було війни. Які зараз молитви потрібно читати, щоб закінчився весь цей жах?

— У мене двоє дорослих синів, — розповідає **Валентина Федорівна**. — Перестала спати ночами: боюся, що будь-якої миті можуть їм принести повістки з військкомату. Якби був мирний час, ніколи б не заперечувала, щоб служили в армії. А зараз навіть страшно подумати, що їх, «зелених», непідготовлених, можуть послати на Схід. Скільки таких хлопчаків уже загинуло! Зізнаюся чесно, заплачу будь-які гроші, тільки щоб моїх синів не призвали до армії. Розумію, що говорю непатріотичні речі, але дуже боюся за своїх дітей.

— Уся країна з тривогою стежить за подіями в гарячих точках Донецької та Луганської областей, — говорить **Микола Ілліч**. — Я людина, яка мало розуміється на військовій науці, але мені чомусь здається, що наше армійське керівництво допускає багато помилок при проведенні антитерористичної операції. Інакше б не мали стільки жертв на цій війні. Напевно, з часом нам назвуть імена тих, хто в цьому винен, тільки чи легше буде від цього матерям, дружинам, дітям загиблих військовослужбовців. Але найстрашніше, що поки ніхто виразно не може сказати, коли ж прийде мир у ці регіони, коли з бандитами буде покінчено. Одні кажуть, що кілька місяців, інші стверджують, що військові дії можуть тривати рік. Скільки жертв ще заберуть ці військові дії!

Подзвонила наша постійна читачка **Надія Петрівна Шеленговська**. Їй 79 років, тому дитячі спогади міцно тримають жахи пережитої Великої Вітчизняної війни. І, звичайно, повоєнні роки з розрухою, голодом.

— Думала, що старість у мене буде спокійною, але те, що зараз коїться, не вкладається в голові, — зізнається Надія Петрівна. — Тому кожен прожитий день сприймаю як подарунок життя. Хотіла б поставити запитання, напевно, риторичне. Що роблять ті люди, які стоять на київському Майдані? Мої близькі родичі, які живуть у столиці, та й багато киян, обурюються, на що перетворили центр міста: бруд, антисанітарія, всюди намети, в яких проживає багато сумнівних особистостей. Вважають нинішні майданівці себе патріотами, нехай вирушають воювати. Час розбирати барикади і приводити Київ до ладу, щоб не соромно було перед його гостями.

Тему Майдану підняв і **Борис Олексійович Николенко**. На його думку, як такий Майдан все ж таки згасає. Але ось його ідеї — боротьба з корумпованою владою, контроль над нею, обов’язково повинні жити. Тому йому видається доцільним видання всеукраїнської газети під назвою «Майдан», в якій би громадяни вели чесний і відвертий діалог з владою. У цій газеті повинні відображатися всі проблеми, що хвилюють суспільство, всі раціональні пропозиції людей, які сприятимуть змінам на краще у всіх сферах життя.

Борис Олексійович виявився цікавим співрозмовником, тому розмова з ним була довгою. Свого часу він закінчив Одеський інститут інженерів морського флоту. П’ять років працював у Калінінграді, а потім повернувся до Одеси, має 30 років педагогічного стажу. Як професор очолював кафедру в Інституті післядипломної освіти фахівців морського та річкового транспорту.

З’ясувалося, що він чудово знає першого редактора «Вечірки» Бориса Федоровича Дерев’янка. Щоправда, познайомився з ним, коли той очолював «Комсомольську іскру». Будучи студентом, приніс у молодіжну газету перший опус про життя в студентському гуртожитку. Дивовижно, але матеріал сподобався редактору. Знайомство продовжилося і коли Борис Федорович очолював «Вечірню Одесу», бувало, і розмови на філософські теми вели. Зберігає про нього найтепліші та найсвітліші спогади.

Віра Тихонівна Хорошкова передплачує нашу газету з дня її заснування. Питання, з яким вона звернулася до газети, вважає, хвилює багатьох одеситів похилого віку. Влада міста відрапортувала про нову алею в Аркадії. Була нормальна алея, а з’явився монстр, вважає жінка. Дерева спиляли, немає жодної лавки, плитку укладали, мабуть, не руками, а ногами. А навіщо було прибирати кінцеву зупинку п’ятого трамвая? Тепер літнім людям доводиться долати солідну відстань, щоб дійти до Аркадії. Віра Тихонівна — колишній працівник ЧМП, побувала в багатьох країнах світу. І ніде там не бачила фонтанів на пляжах, а в нас його встановили.

Благоустроєм міста стурбована і **Валентина Павлівна Дарієнко**. Кіски, або малі архітектурні форми, як їх називають, на кожному кроці. Жінка пропонує пройтися лише одним кварталом вулиці Філатова — від площі Дерев’янка до Гайдара — і порахувати, скільки цих МАФів тут встановлено. А днями ще три нові кіоски привезли, які ще невідомо чим торгуватимуть. Тротуаром неможливо пройти, щоб не зачепитися за який-небудь холодильник, яких тут безліч і стоять прямо посеред пішохідної доріжки. Не квартал, а якийсь базар. Втім, такий стихійний ринок поруч, на площі, з яким без жодного успіху бореться міліція.

На такому стихійному ринку купила з рук сметану, розповіла **Марія Степанівна**. Прийшовши додому, з’їла всього лише дві ложки домашньої сметани, а потім цілий день мучилася розладом шлунка. З чого був зроблений цей молочний продукт, якщо навіть дворові кішки відмовилися його їсти?

Закінчилося чергування на «гарячій» лінії все ж на приємній ноті. Подзвонила **Наталія Костянтинівна**, яка розповіла про університет третього віку, що діє при територіальному центрі соціального обслуговування Приморського району. Займаються в ньому в основному бабусі, середній вік яких 75 років. Зазвичай збираються в залі геріатричного пансіонату на вул. Педагогічній, 24, а в теплу пору — в Аркадії, в парку ім. Шевченка. Перед заняттями обов’язково перевіряють пульс, тиск. І тільки потім приступають до фізичних вправ, танців. «Такий заряд бадьорості отримуємо, що вистачає на кілька днів, — розповідає жінка. — Тому хочу висловити величезну подяку Тамарі Миколаївні Мажоре, яка проводить з нами заняття, після яких ми всі почуваємося трішки молодшими».

Галина Манцорова, багаторічний передплатник газети:

— Моя улюблена рубрика — «вас слухає «Вечірня Одеса». Це фактично наш читацький рупор — про міські проблеми, про те, що нас турбує, про заходи, які, на нашу думку, потрібно терміново вжити, ми можемо поділитися з газетою в надії бути почутими та зрозумілими.
Я часто телефоную на «гарячу лінію» «Вечірки» в день чергування журналістів і завжди знаходжу розуміння, участь. Про пляж в «Аркадії», про ремонт тротуарів на вулиці Посмітного, про гнітючий бруд на вулиці Каманіна, про самоуправство приватників, що скорочують пішохідну частину тротуарів — яку б проблему я не порушила, газета завжди відгукується.
Дуже переживала в холодні зимові дні за журналістів, які працюють у неопалюваному будинку, навіть просила показати в газеті обличчя тих, хто «катує» холодом журналістів. І зараз турбуюся — чи буде тепло в кабінетах взимку 2015-го?
Газетярі свою справу роблять, хочеться, щоб і можновладці оперативно реагували на сигнали, подані читачами — мешканцями міста, які прагнуть зробити його комфортним для життя.
Дякую всьому колективу «Вечірки»! Бажаю мирного неба, здоров’я, щастя, успіхів у творчій роботі. Борис Федорович Дерев’янко зібрав навколо себе розумний, дружний і працьовитий колектив однодумців. Світла йому пам’ять…

У понеділок, 16 червня, на «гарячій лінії» «Вечірньої Одеси» 64-97-58 з 10.00 до 12.00 чергує завідуюча відділом культури Валентина Василівна Левчук.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса