У таке місце перетворила для художників маленький палісадник Одеського лінгвістичного центру на вулиці Маразліївській, 10 куратор виставок Лілія Климова.

Тут, в арт-вітальні Одеського лінгвістичного центру, не тільки регулярно відкриваються експозиції, але й кожні останні п’ятницю — суботу — неділю місяця проходять веселі ярмаркові експрес-виставки з неформальним спілкуванням авторів та публіки. Роботи при цьому ставляться біля огорожі, біля цоколя особняка, викладаються на столиках. Це вже перетворилося на традицію. Ось і 30 травня відкрився такий захід.
Колажі Ігоря Терехова — щось нове для глядача у творчості цього цікавого автора, тонкого аквареліста. Показані роботи Марини Яндоленко, Оксани Спіндовської-Паламарь, Олени Мазур, Ніни Стасюкової, її дочки Світлани Стасюкової, Сергія Лучишина та інших. А вже досвідченому живописцю та педагогу Олексію Маліку сам Аполлон велів задавати тон і приклад. Зухвалий експеримент у будь-якому вигляді та жанрі образотворчої творчості, природно, заохочується.
Цього разу художники виставили результати пленеру, який відбувся тут же, у дворику, 1 травня, говорить Лілія Климова, демонструючи маленькі пейзажні етюди, фентезі та натюрморти з квітами. «Я запропонувала їм тему весни: просто, щоб роботи несли в собі весняне відчуття, надію».
Ну, судячи зі щедрої весни, що випала Одесі цього року, в палісаді на Маразліївській, 10 завелися крокодили. Тому що молода художниця Катерина Шадріна виставила «пленерних» крокодилів, виконаних рельєфними пастами: кумедних, ошатних, але й грізних. Катерина — одеситка, закінчила нашу «Греківку». Захоплюється живописом акрилами, графікою.
Я застала її в палісаднику, разом з її молодою колегою Оленою Турчинюк. Остання — випускниця «худграфа» в Ізмаїльському гуманітарному університеті. Напрямки її творчості — живопис та художнє скло: розпис, техніка вітражу, мозаїка. На столиках — роботи Олени: двошарове скло, композиції створені прозорими гелями та спеціальною фарбою для розпису скла, що за фактурою нагадує емаль. «А ось картина Лени, — показує мені Лілія Климова. — Це Жувахова гора. Написана надзвичайно декоративно. Минулого року вона горіла: хтось підпалив траву. Але вигоріла так красиво!..».
…Лілія також показує мені стаціонарну експозицію художньої фотографії Віктора Ратушного, що відкрилася в арт-центрі 29 травня. Ім’я, відоме в Одесі. Творчу діяльність розпочав на Одеській кіностудії, але після пішов у «вільне плавання». Деякий час жив у Нью-Йорку: «Заробив на «лейку» — і повернувся», — посміхається Ліля. Подорожував до Індії. Відома велика виставка Ратушного, присвячена християнській православній святині — горі Афон.
Нинішня камерна експозиція в арт-центрі на Маразліївській називається «Чотири історії»: фотографії присвячені «чотирьом сторонам світу» — Одесі, Нью-Йорку, Афону та Індії. Віктор Ратушний прихильник традиційної аналогової, або срібної, фотографії, порівняно з якою «цифру» вважає просто профанацією. В наші дні фотомистецтво «в темряві з ванночкою і сушінням», з проявниками та закріплювачами, — дороге задоволення. І, виявляється, з’їдає стільки дорогоцінного часу! Такі фотохудожники просто подвижники, вважає Лілія Климова.
Фотоработи Віктора Ратушного — тональні, чорно-білі. Саме така фотографія дає приголомшливо виразні ефекти. Єдина кольорова фотографія, зроблена на Афоні, представлена тут же: Ратушний вдається до кольору, коли вважає, що тільки так можна надати знімку певне емоційне навантаження.