На запитання читачів відповідає юрист Б. А. Сенов.

«Наступного року закінчую виш. Не знаю, де доведеться працювати, поки що з працевлаштуванням не зрозуміло. Хотіла б знати, чи зобов’язані студенти, які навчалися за рахунок бюджету, повертати гроші за навчання, якщо не вдасться працевлаштуватися за спеціальністю? — Вероніка Корсакова.

— Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням за рахунок бюджетних коштів, затверджено постановою Кабінету міністрів України № 992 від 22.08.1996 р. (зі змінами від 26.10.2010 р.). Згідно з цим порядком випускник зобов’язаний відпрацювати у замовника 3 роки. У разі умисного ухилення від відпрацювання за направленням з нього за рішенням суду можуть бути стягнуті витрачені державою кошти на його навчання.
Випускник звільняється від обов’язку цього відпрацювання за наявності поважних причин. Такими причинами є: встановлення йому, його чоловіку або одному з батьків інвалідності 1-го або 2-го групи; вагітність, наявність дитини до 3 років або дитини, яка згідно з медичним висновком потребує догляду; якщо випускник одинока мати або батько, який має дитину до 14 років або дитину-інваліда тощо.
У разі відмови у прийнятті випускника на роботу за призначенням він може працевлаштуватися самостійно або звернутися до служби зайнятості. Звісно, в цьому випадку мови про повернення ним витрат на навчання йти не може.
Нововведення для випускників цього року. З 2014 року всі випускники українських вишів отримуватимуть додаток до диплома європейського зразка — DIPLOMA SOPPLEMENT. Це дозволить забезпечити міжнародну зайнятість та визнання отриманого випускником диплома про вищу освіту в інших країнах.

«Який порядок прийому на роботу та звільнення працівника на час відсутності основного працівника у зв’язку з призовом його на військову службу за мобілізацією? — В. К. Моїсеєв.

— Власник, уповноважений ним орган або фізична особа, яка використовує найману працю, має право укладати строковий трудовий договір з іншим працівником на час відсутності основного працівника у зв’язку з призовом його за мобілізацією. Це відповідає закону: відповідно до п. 2 ст. 23 КЗпП такий договір може бути укладений на час відсутності основного працівника. Тому в заяві та в наказі про прийом на роботу має бути чітко прописано, що працівник приймається на роботу лише на цей період.
Після повернення основного працівника тимчасовий працівник звільняється згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП України, якщо роботодавець не запропонує йому інше робоче місце.