Відверто зізнаюся: «сотка» для мене стала невід’ємною частиною життя. Особливо ясно я це відчув останнім часом.

Річ у тім, що три роки тому у мене почалися проблеми із зором, і тепер він впав до 0,03%. Не можу ні читати, ні писати. Але можу бігти!
Лікарі не змогли підібрати окуляри, бачу тільки дорогу — в очах туман. Людей не впізнаю. Для мене це — трагедія. І все ж минулого року зумів подолати 100 кілометрів Поясом слави міста-героя Одеси, і був щасливий.
Восени у мене ювілей — 75 років. Ювілей і в Одеси — 70 років від дня визволення від фашистських загарбників. Для мене дуже важливо подолати трасу мужності саме цього року.
«Сотка-2014» має особливий зміст не тільки для мене. У 2009 р. Зінаїда та Петро Лотишко пробігом відзначили 50-річчя подружнього життя. Минуло п’ять років — попереду 55-річчя. Готовий бити рекорди і «залізна людина» Євген Ключник.
Висловлю заодно свою думку про маршрут траси. На мій погляд, він надто небезпечний — багато машин після Овідіополя. Вважаю правильним проводити змагання за віковими групами. Ніяк не вирішується питання про присвоєння учасникам «сотки» спортивних звань.
І, тим не менш, з нетерпінням очікую нового старту, нового випробування. Бажаю удачі і собі, і всім іншим учасникам.

Анатолій Костенко

Триразовий переможець (1977—1979 рр.) туристського переходу «100 кілометрів за 24 години Поясом слави».