пт, 20 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Скільки на нашій землі є, здавалося б, непримітних місць, споруд, які насправді є цікавими історичними пам’ятками… Балта — місто на Одещині, овіяне вітрами та опалене полум’ям століть. Його чотири рази знищував вогонь. Після великої пожежі 1892 року мешканці почали говорити про те, що пожежній команді вкрай необхідна оглядова вежа.

Міська рада не раз зверталася з проханням про її спорудження до губернського керівництва. Але завжди йому у виділенні фінансів відмовляли. А одного разу до міського голови Балти прийшла така відповідь:
«…На якій підставі Дума ухвалила рішення витратити кошти на будівництво каланчі… без дозволу начальника губернії?». Голова ще довго потім виправдовувався, а надалі про будівництво каланчі й не згадував. Доти, доки в 1921 році Балта вкотре не була знищена вогнем. Ось тоді-то знову заговорили про будівництво вежі.
Все виявилося не так-то просто. Пожежна команда розміщувалася в колишньому старенькому приміщенні князів Любомирських, яке не мало міцного фундаменту. У цьому випадку необхідно було зробити розрахунки для окремої вежі, щоб вона мала власний фундамент, який забезпечував би їй стійкість.

Для розробки такої проєктно-кошторисної документації запросили відомого одеського архітектора професора М.Малиновського. Прискоренню будівництва сприяло і те, що з утворенням Молдавської Автономної Республіки у складі Української РСР Балта була проголошена її столицею. Були виділені і кошти на спорудження пожежно-спостережної вежі. Будувала її група досвідчених одеських бетонярів. За справу взялися А. Вєтошкін, М. Гранік, К. Селіхов, А. Грінберг, Я. Шапіро.

Так увічнено імена одеських бетонярів
Так увічнено імена одеських бетонярів

В Одеській губернії це була єдина залізобетонна споруда — дозорний стовп, що злетів на 29-метрову висоту. Досвіду в будівництві такого об’єкта архітектури ні в кого не було, тому в контракті прописали, що всі роботи повинні проводитися згідно з цим планом і за вказівкою губернського архітектора «без найменшого відступу».
До осені 1925 року будівництво завершили. Автор проєкту передбачив на вежі і електричний годинник, а також герб міста. А над оглядовим майданчиком був встановлений триметровий металевий флагшток з поперечиною, за допомогою якого мешканцям Балти, розділеної на чотири, як би тепер сказали, мікрорайони, подавався знак, де в місті сталася пожежа. Черговий піднімав тривогу дзвоном, з усієї сили смикаючи мотузку, протягнуту до стовпа з дзвоном біля пожежної частини, і на поперечині флагштока вивішував повітряні кулі, кількість яких відповідала номеру, присвоєному частині міста. Так він сигналізував, де горить, а по переговорній трубі доповідав про НП начальнику чергового караулу… Пізніше на вежі був встановлений телефон.
Балтська каланча — унікальна архітектурна споруда. Це окремо розташований поруч з пожежною частиною порожнистий квадратний стовп, симетрично звужений у найвищій його частині. На цій висоті в 29 метрів, над вузькою частиною квадрата, споруджено круглий чашоподібний оглядовий майданчик діаметром 3 м. На відстані 1,2 м від підлоги майданчика по колу йде залізобетонне огородження. Вхід на майданчик — через люк у його підлозі. До нього веде гвинтові залізобетонні сходи, розташовані в середині порожнистої частини чотирикутної вежі, в ній 117 сходинок. Через кожні 6 сходинок — залізобетонний майданчик. Всього 20 таких майданчиків. По всій висоті сходів — також металеве огородження. А ще в порожнистій частині вежі є лебідка з тросом, блоком і коромислом для просушування вимитих після гасіння вогню пожежних рукавів, де, до речі, їх сушать і тепер; там же прокладена металева труба з розтрубами внизу — вона пов’язана з черговим на оглядовому майданчику.
Цікава каланча ще й ось чому. Праворуч біля входу висічені імена тих самих бетонярів, що взяли на себе сміливість зводити таку споруду. Фундамент його по колу — 27 м, глибина фундаменту — 7 м. Вся вежа монолітна, залізобетонна. На її фундамент пішло бетону в 10 разів більше, ніж на всю конструкцію взагалі.
Каланча Балти, де майже не залишилося давніх архітектурних пам’яток, вважається однією з її прикрас. Будете в цьому місті — подивіться, вежа того варта. Як і того, щоб передбачити кошти на її ремонт…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса