Так називається виставка, що відкрилася 12 грудня в Одеському історико-краєзнавчому музеї, присвячена 250-річчю від дня народження Олександра Федоровича Ланжерона. В історії Одеси та Причорноморського регіону життя і діяльність цього видатного воєначальника, вмілого адміністратора, самобутнього літератора, мецената займають особливе місце. Його непересічна особистість привертає увагу вже кількох поколінь вчених, діячів культури, краєзнавців, численних любителів старовини.
Луї Олександр Андро граф де Ланжерон, маркіз де Ла Кост, граф Російської Імперії, генерал від інфантерії, херсонський військовий губернатор, керуючий цивільними справами Катеринославської та Таврійської губерній, одеський градоначальник народився в Парижі в 1763 році. Відзначившись у молодості на військовій службі у Франції, він волонтером брав участь у боротьбі англійських колоній у Північній Америці за незалежність. Наприкінці 1780-х років Ланжерон занурився у вир суспільно-політичного життя своєї країни, але ескалація революційних подій змусила його виступити на боці роялістів і згодом покинути Францію. На російській військовій службі він з’явився на початку 1790 року, а 11 грудня брав участь у штурмі османської фортеці Ізмаїл. Олександр Федорович брав активну участь в антинаполеонівських кампаніях 1805-го та 1812—1814 років, російсько-турецьких війнах 1806—1812 та 1828—1829 років. Він здобув славу полководця, отримав високі нагороди.

На посаді керуючого Новоросією він не тільки продовжив традиції свого попередника, співвітчизника і друга — герцога де Рішельє, але й удосконалював адміністративну систему, судочинство, підтримував прогресивні тенденції в економіці, займався розвитком освіти, науки і культури. Після виходу у відставку Ланжерон — людина шляхетна, гострого розуму, незалежних поглядів, веселого вдачі — привертав увагу суспільства професійно та яскраво написаними військовими мемуарами, заявив про себе і як драматург.
Помер він у 1831 році, похований в Одесі, у римо-католицькому кафедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці.
Мета виставкового проєкту «Гідний слави він» — відновити історичну справедливість, підкреслити значення військових подвигів та діяльності О. Ф. Ланжерона для розвитку Причорноморського краю, стимулювати дослідження його спадщини, привернути увагу до місць, будівель та споруд, пов’язаних з його життям, зробити їх об’єктами суспільної уваги. Виставка заснована на матеріалах одеських історико-краєзнавчого та археологічного музеїв, державного архіву Одеської області, наукової бібліотеки Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова та приватних зібрань Анатолія Дроздовського та Тараса Максимюка.











