Так називають наркотики в народі, в тому числі й легальні. Ці курильні суміші викликають приємний «балдіжний» стан. Начебто випив чогось легкого, що зовсім не страшно.

«Не страшніше пива», — впевнений мій хлопець. Ну, прийняв би цю дурість з цікавості один-два рази — нічого. А він звик. У нього з’явилася психологічна залежність. Коли приходить до мене в чудовому настрої з ніжностями типу «сонечко», «лапушка», «зайчик», я знаю — побував на об’єкті. Починаю «виховувати» — відмовчується.
Розпитувала «бувалих» людей, як відбувається продаж «сувенірів». Постійних клієнтів на точках знають. Непостійних бачать досвідченим оком. «Райз», «Найт», «Глоу»… — красиві назви. Хімічне задоволення (кажуть, навіть для наркоманів натуральний продукт-травичка краще, але важче дістати, ніж синтетику) розфасовано в пакетики по чверті або половині грама. Півграма коштує понад сотню гривень. З чого роблю висновок, що мій хлопець десь добре підкрадає. Отже, він вже небезпечний для суспільства.

Об’єктів з продажу легальних наркотиків (дозволено все, що не заборонено) в місті багато. Мережею Одеса опутана. Ми живемо в житловому масиві Котовського, найближчий кіоск з продажу курильних сумішей — будка «Сувеніри з Індії» на перетині вулиці Бочарова та Дніпропетровської дороги поблизу зупинки в бік центру. Мої сусіди телефонували в міліцію, їм обіцяли розібратися, але жодної реакції не послідувало.

На початку березня цього року зі зловтіхою дивилася по телевізору, як «імперські штурмовики» розгромили точку на пр. Ак. Глушко. Наприкінці вересня ті ж діячі закидали димовими шашками магазинчик на вул. Пушкінській біля ЦУМу. І ось зараз дві приємні для мене звістки: 10 жовтня підпалено ларьок на вул. Прохоровській, а 12 жовтня скоєно напад на точку на вул. Катерининській у підвалі. Шкода, останню не спалили — приїхала міліція, месники ретирувалися.

Не знаю, хто такі «штурмовики Галактичної імперії». Звісно, їхні дії протиправні, все має відбуватися законним чином, тобто з міліцією. Закони навіть написані. Але вони бездіяльні. Уряд затвердив список заборонених наркотичних та психотропних засобів, та їх дуже багато, вони взаємозамінні.

Щовечора я подумки звертаюся до «імперських штурмовиків» з проханням: зробіть виїзд у житловий масив Котовського. Не боюся називати адресу в тому плані, що зроблю «Сувенірам» рекламу. Хто хоче себе вбити, знайде, де вбитися. Мені не шкода дорослих людей, які вживають хімічні суміші. Має вже бути голова на плечах, самі роблять свій вибір. Ось я пишу «мій хлопець», а своїм його вже не вважаю. Скоро 20 років виповниться — розуму не нажив. Мама категорично заборонила з ним зустрічатися. Я з нею погодилася. Які діти від нього народяться? Дебільні.

Звертаюся до редакції тому, що біля нашого «індійського» кіоску крутяться підлітки 13—15 років. Розмовляла з ними рази два. «Курильні суміші — не наркотичні речовини, від них такої деградації, як від звичайних наркотиків, не буває», — авторитетно заявив один з них, посилаючись на обласного підліткового лікаря-нарколога. Дурі у підлітків в голові багато і без того, ще й додають за допомогою сумішей.