ср, 18 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Першою зателефонувала наша давня читачка В. Т. Хорошкова з вул. Прохорівської. І задала тон усьому дню.

Цього літа познайомилася Віра Тихонівна з родиною з російського міста Іркутська. Колись прабабусю цих відносно молодих людей заслали з Одеси до Сибіру. І весь життя бабуся тужила за батьківщиною, згадуючи місто юності. Правнуки вирішили, нарешті, відвідати місто біля Чорного моря, яке їхня прародителька бачила у снах своїх до кінця життя. І були розчаровані.

Трамвая гості не дочекалися. Віра Тихонівна запропонувала провести їх на тролейбус. А було це в районі «Привозу». Ями, вибоїни, бруд…

«Одесити не бачать себе збоку, — сказали гості, — інакше навели б лад».

Тепер Віра Тихонівна дивиться на місто «збоку». Не так давно пояснювала дітям з Ростова, яким святим місцем є Прохорівський сквер: єдиний в Україні меморіальний комплекс пам’яті жертв Голокосту з Алеєю праведників світу. А хлопці посміхнулися скептично: поруч навис білборд «Обжори» з відповідним зображенням.

Читачка вважає, що зовнішня реклама такого типу псує Одесу.

Приїхав з Вінницької області М. В. Дорошенко з досадою зазначив, що на трамвайній зупинці «Залізничний вокзал» зникли лавки. Михайло Васильович — людина у роках, важко йому стояти. І адже не тільки йому. На цій зупинці завжди повно народу.

Кілька років тому чоловік вже приїжджав лікуватися до Лермонтовського санаторію. Тоді 28-й трамвай «люб’язно», як висловився Михайло Васильович, відчиняв двері прямо навпроти санаторію. Тепер там зупинки немає. Багато відпочивальників їдуть по колу — у зворотний бік зупинка збереглася. «Хоча б «на вимогу» залишили…» — просить гість з Вінниці.

«Сміття здолало!» — кричала в слухавку Є. Г. Морозова з вул. Шишкіна. Її дратують переповнені контейнери на рідній вулиці. Єлизавета Григорівна помітила, що мішки зі сміттям часто «підкладають» чужі люди, під’їжджаючи на автомобілях. Читачка записала номери машин (здебільшого іномарки), погрожувала передати «куди слід». От тільки куди — не знає. Тож просто закликає: «Люди, майте совість!».

Конкретну пропозицію висловила М. Н. Ахметова з вул. Великої Арнаутської: урни в місті переважно поставлені маленькі, швидко заповнюються, сміття сиплеться через край, вигляд непривабливий. Слід було б ставити нові — більш місткі.

Щури гуляють переходом вздовж паркану на розі вулиць Маршала Говорова та Армійської, розповів А. М. Шпінарев. «Картина моторошна…» — ділився враженнями Анатолій Михайлович. До СЕС заяву написав, чекає відповіді.

Стихійні парковки «дістали» багатьох одеситів. Т. Ф. Азарова скаржиться, що в районі Грецької площі не пройти; Є. А. Новікова відзначає Кіровський (Базарний) сквер; Т. В. Гриценко обурюється тим, що на пр. Ак. Глушка автомобілі паркуються прямо на пішохідному переході; А. В. Кравчук розповідає, що на вул. Чорновола висить плакатик, який закликає автомобілістів залишити прохід для пішоходів не менше 1 метра 40 см — «але хто ж його бачить?». Втомлено обурювалася засиллям машин у дворі А. Д. Ремезова: вночі пізно заїжджають, вранці рано прогрівають. Олександра Дмитрівна згадала, що в Дніпропетровську днями через парковку біля під’їзду 26-річного місцевого жителя руками і ногами забили до смерті. Однак ще більше читачку дратує великий «батискаф» на розі вулиць Маршрутної та Сибірської. Мужики (і жінки) курять, п’ють, лаються, б’ються. Прибрати цю точку громадського харчування немає жодної можливості.

Скаржилися й водії автомобілів. Ускладнилася дорожня розв’язка на 5-й станції Великого Фонтану — зник світлофор, що стояв біля юридичної клініки. «Якщо їдеш з Адміральського проспекту в бік вулиці Сегедської, — розповідав А. Ф. Кравчук, — головою треба крутити на всі боки, щоб оцінити ситуацію. Кому заважав світлофор?..».
«Розпочато капітальний ремонт покриття головної алеї парку Шевченка…» — процитував «ВО» за 21 вересня І. Н. Місайлов. І з гіркотою додав: «Від парку Шевченка скоро тільки центральна алея і залишиться». Іван Миколайович дорікнув газеті, що не розповідає вона про нахабство енергетиків, які зводять підстанцію «Маразліївська» між Луна-парком та обсерваторією. Взагалі-то написано чимало. Хто хотів висловитися — дали можливість.

20 вересня на майданчику підстанції за бетонним парканом «зелентрестівці» знесли понад 80 дерев (здебільшого акації). Міський голова запевнив, що натомість вже висаджено в парку 176 дерев — енергетики перерахували до міського бюджету понад 200 тисяч гривень як компенсацію, а в майбутньому, після завершення будівництва підстанції, додатково озеленять прилеглу територію, на що витратять ще 60 тисяч гривень.

«Давненько вже зачинено дитячий садок № 129, що належав пароплавству… У нашому великому дворі на пр. Шевченка, 27, тихо і зелено, — розповіла В. М. Маркова, — двоповерхова будівля добре вписувалася в інтер’єр, діткам тут жилося вільно». У Валентини Михайлівни свого часу відвідували цей садок син і онук. Тепер там розташований якийсь офіс. За словами читачки, якщо на день три людини заходять туди, то добре, а взагалі-то порожньо. «Дітей багато народилося останніми роками, слава Богу, — сказала мати і бабуся, — повернути б їм садочок».

Заступник начальника міського департаменту освіти і науки В. Н. Іщенко відповіла: «Сад ЧМП пішов у приватну власність. Отже, пропав. Жодні суди нам не допоможуть. Де можемо, там боремося».

Молода мама двох синів поскаржилася: перший ходить до хорошого дитячого садка на вул. Балківській, але другого навряд чи вдасться прилаштувати туди ж — садок переповнений. У групах набирається по 36-37 діток. За рахунок двоярусних ліжечок виживають. Та й нянечок-вихователів шкода.

У понеділок на апаратній нараді начальник обласного департаменту освіти і науки Т. А. Лазарева повідомила, що за останні 20 років в Одесі зачинилися 154 дошкільні установи. Зараз прийнята обласна програма розвитку соціальної інфраструктури Одеси на 2013-2016 роки, передбачені будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та відновлення діяльності понад 20 дитячих об’єктів. Вже цього року планується надати малюкам додатково 700 місць.

«Що стало із сирітським дитячим будинком № 9?» — запитала М. І. Костроміна. Цього року через недостатню кількість вихованців дитячий будинок № 9-школа-інтернат 1 ступеня на Дачі Ковалевського був реорганізований у дошкільний заклад № 8. До нового дитячого садка комбінованого типу вже набрано малюків до чотирьох звичайних груп і двох спеціалізованих (для дітей з порушеннями мови та для дітей із затримкою психофізичного розвитку, що дозволило дещо «розвантажити» Київський район, де велика черга майбутніх дитсадівців.

Минулої суботи, 21 вересня, в кафе при лютеранській кірсі Святого Павла пройшов свято пива — «Октоберфест». Дивується П. І. Лазаренко: «Хіба біля входу до храму можна влаштовувати оргії?». На зауваження, що «оргії» — занадто голосно сказано, Петро Іванович відреагував так: «Повідомили, що було випито півтори тисячі літрів пива (і недешевого) з сосисками та кренделями. Це ж пиво рікою лилося!».

Батька і діда обурює також те, що багато городян прийшли на свято з малими дітьми. Крім того, в Україні заборонено розпивати спиртні напої (навіть слабоалкогольні) в громадських місцях. А головне — живе Петро Іванович на вул. Новосельського, до нього в під’їзд забігали по нужді… Тут вже одесит вжив виразів ненормативної лексики.

Намагалася я з «гарячої лінії» відібрати повідомлення цікавіші. А хто читати буде? Знову читачі скаржилися на доставку газет. Поштові скриньки зникають як вид, листоноші звільняються через важку працю і легку зарплату, поштові відділення зачиняються або переводяться в інші місця (як правило, гірші).

Г. Н. Заньковецька завжди користувалася послугами зв’язку в поштовому відділенні № 29 на вул. Ольгіївській, де мала абонентську скриньку. Приміщення зачинили на капітальний ремонт. Абонентів перевели на головпоштамт, на вул. Садову. Галині Миколаївні 75 років, їй дістатися туди важко. А доберешся — вказане 22-е вікно не працює. По два-три рази доводиться заглядати. «Мене настільки це обурює, — ображається читачка, — що лежу з тиском мерця».
З сумного почали, цим і закінчили. Осінь. Настрій падає.

Наступного понеділка, 30 вересня, на «гарячому телефоні» «Вечірньої Одеси» 64-96-12 з 10.00 до 12.00 чергує заступник редактора Олег Станіславович Суслов.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса