Серед проєктів рішень, які розглянули депутати обласної ради на черговій сесії, що відбулася в середу, 18 вересня, були й ті, що стосуються використання природних ресурсів. Але екологічний акцент пленарному засіданню було надано й ситуаційно — повінь у південних районах області стала питанням № 1 порядку денного сесії.
200 мільйонів кубометрів води
Стільки з 12 по 15 вересня обрушили зливи на населені пункти Тарутинського, Арцизького, Саратського, Болградського та Татарбунарського районів. Інформація прозвучала з вуст заступника голови облдержадміністрації Валерія Матковського, який очолив боротьбу зі стихією. Його доповідь за пропозицією голови облради Миколи Пундика депутати вислухали на самому початку сесії.
Сумною була розповідь про 70-річну жінку, яку зніс селевий потік на очах родичів, про пастуха, убитого кулею блискавки, про 150 овець, які опинилися в ложбині, залитій водою протягом 15 хвилин, і не змогли вибратися з неї, про саманні будинки людей, що розповзаються від вологи, які залишилися без даху над головою…
— Найбільше постраждало селище Березине в Тарутинському районі, — сказав Валерій Матковський. — Там зруйновано або перебувають на межі руйнування понад 60 будинків, де жили 189 осіб. Вирішити житлову проблему розселених наразі місцевих жителів може добудова п’ятиповерхового будинку на 70 квартир, який є в Березиному. Вода та електроенергія до нього підведені, потрібно вирішити питання газопостачання. Будівельники обіцяють впоратися з роботами за три місяці. Потрібно 20 млн. грн., і голова облдержадміністрації вже підписав листа до Кабінету Міністрів з проханням виділити ці кошти.
Як повідомив Валерій Матковський далі, селевим потоком знесено 900 метрів залізничного полотна з рейками та шпалами, пошкоджено 120 метрів газопроводу. На сьогодні ці пошкодження вже усунені. У роботі з ліквідації наслідків повені задіяно 41 одиницю техніки та 170 фахівців, евакуйовано майже 700 місцевих жителів. Відзначив заступник губернатора оперативну та злагоджену роботу підрозділів МНС, голів Тарутинської та Арцизької райдержадміністрацій.
Для боротьби з наслідками стихії та компенсації збитків, як відомо, Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення 104 млн. 770 тисяч гривень. Кілька днів піде на обстеження будинків та визначення збитків. Потім протягом двох тижнів потрібно підготувати документи на компенсацію втрат людям і відправити до Кабміну.
За словами Валерія Матковського, в день сесії пік повені був у районі Татарбунар. Відзначаючи злагоджену та професійну роботу багатьох служб і фахівців, заступник губернатора говорив і про складнощі, які виникли через багаторічну недбалість та бездіяльність окремих відомств. Не довелося б, наприклад, так важко в Татарбунарах, якби викосили очерет і забезпечили стік води в бік Сасик. А про те, що в Новоселівці є шість шлюзів, через які можна відвести воду, розповіли та показали місцеві жителі, а не фахівці обласного управління водних ресурсів.
Після доповіді голова облдержадміністрації Едуард Матвійчук пообіцяв зробити висновки про відповідність тих чи інших керівників своїм посадам, депутат Сергій Степаненко звернув увагу колег на необхідність розробки плану заходів з адаптації до глобальних змін клімату, і йому доручили розробку документа. Депутат В’ячеслав Страшилін запропонував створити комісію для контролю за витрачанням виділених Кабінетом Міністрів коштів.
Останнє підтримки не знайшло — контролюючі органи і без того є, і, як сказав заступник голови облради Микола Тіндюк, «керівникам на місцях видніше, і я не думаю, що хтось візьме гріх на душу і візьме хоч копійку з таких грошей».
Куяльник: потрібна фінансова допомога
Як уже повідомляла наша газета, перед початком сесії активісти партії «УДАР» провели акцію, під час якої заявили про виявлення межових знаків на берегах лиману та трактували цей факт як «продаж ділянок у приватну власність». Роз’яснення на сесії послідували від керівника держземагентства в Одеській області Лариси Танової: межові знаки встановлені згідно з регіональною програмою порятунку Куяльника, вони — для позначення берегозахисної лінії. Пошкодження їх або знесення тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Шум, отже, безпідставний.
Про те, як наразі йде робота з реалізації програми відновлення водних ресурсів Куяльницького лиману, розповів Валерій Матковський: залучені до підготовки наукового висновку інститути висловилися позитивно щодо необхідності підживлення лиману водою Одеської затоки. До 1 жовтня на стіл губернатору ляже доповідь про вартість робіт, а закачувати морську воду в лиман планують у лютому-березні наступного року.
Голова облради Микола Пундик, ці 100 мільйонів необхідні для приведення до ладу русла річки Великий Куяльник, де в різні роки було побудовано близько 50 дамб. З обласного бюджету також будуть виділятися кошти.
Куяльнику та іншим екологічно проблемним водоймам області присвячено й ще одне звернення облради до Кабінету Міністрів, Верховної Ради України. Бюджетний кодекс з 2013 року передбачає поступове зменшення надходжень коштів екологічного податку до місцевих бюджетів, а для вирішення низки екологічних проблем потрібне збільшення відсотка зарахувань до обласного природоохоронного фонду до 50 відсотків від надходжень екологічного податку. Врахувати цю пропозицію при розгляді проєкту закону про зміни до Бюджетного кодексу і попросили депутати.
Водне та рибне господарство розвиватимуть за спеціальними програмами
Регіональну програму розвитку водного господарства Одеської області до 2021 року розроблено «з метою підвищення ефективності використання меліоративної мережі, поліпшення екологічного стану сільських територій та умов проживання населення, задоволення потреб населення області якісною водою, інвентаризації водних об’єктів, протипаводкового захисту басейнів річок та населених пунктів від шкідливого впливу вод». З урахуванням надзвичайної ситуації на півдні області та після доповіді Валерія Матковського присутніх особливо цікавила роль облводгоспу в плачевних наслідках повені. Під «гарячу руку» мав усі шанси потрапити начальник обласного управління водних ресурсів В. І. Потоп, але представляти розроблену відомством програму прийшов його заступник. Обговорення було активним, але з урахуванням зауважень і поправок документ все ж затвердили.
Регіональну програму «Рибне господарство Одещини 2014—2017» також затверджено. У документі, підготовленому департаментом агропромислового розвитку облдержадміністрації, сказано, яких результатів від виконання програми слід очікувати: збільшення обсягів зариблення внутрішніх водойм цінними видами риб до 57 млн. екземплярів у 2017 році; координації дій підприємств рибної галузі завдяки створенню Обласної асоціації рибалок; поліпшення екологічного стану водойм та умов нересту та вирощування риби; підвищення продуктивності орендованих водойм, збільшення обсягів вилову риби до 19, 2 тисячі тонн у 2017 році (в 1, 9 раза більше, ніж у 2012-му), створення нових спеціалізованих товарних рибних господарств.
Хто на новенького?
У блоці кадрових питань рішенням сесії директором Рішельєвського ліцею призначено Валерія Колебошина, заслуженого вчителя України, який працював раніше в цьому навчальному закладі заступником директора. Багато теплих слів прозвучало на сесії на адресу попереднього директора Ольги Палладій, яка створила один із найкращих навчальних закладів.
Директором регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» став Андрій Сандуленко.
Великорибальським психоневрологічним будинком-інтернатом керуватиме Віктор Калинов.
А директором обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор’я» призначено Миколу Зайченка. Під час обговорення кандидатури нового керівника депутат В’ячеслав Страшилін поцікавився, як співвіднести це призначення з внесеним до порядку денного цієї ж сесії проєктом рішення про списання заборгованості видавництва «Чорномор’я» у розмірі понад два мільйони гривень. З роз’ясненням виступив начальник управління з майнових відносин облради Олексій Єреміца, заявивши, що до нового керівника виникла заборгованість стосунку не має, вона виникла до його приходу до КП.
А далі послідувала відверта брехня, до якої, на жаль, начальник зазначеного управління вдається не вперше, обманюючи як керівництво обласної ради, так і її депутатів. Недарма за підсумками минулого року Національна спілка журналістів назвала його ворогом свободи слова в Україні.
— Ця проблема тягнеться давно, — сказав О. Єреміца. — Пов’язана вона з тим, що три редакції, які знаходяться в будівлі видавництва, «Вечірня Одеса», «Південь», «Чорноморські новини», ні за що не платили, ні за ЕПР, ні за оренду, і ми повинні були їх утримувати. Були судові розгляди…
У наступному номері газети ми обов’язково нагадаємо і начальнику управління з майнових відносин, і голові облради, і всім депутатам, а також нашим читачам про те, як з подачі все того ж Єреміци та за його підтримки три названі редакції газет звинувачувалися у виникненні такої ж величезної заборгованості видавництва за опалення, внаслідок чого дві зими комунальне підприємство, наші редакції та всі численні орендарі, що працюють у видавничих корпусах, залишалися без тепла. Скандал, що виник тоді навколо цієї брехні, закінчився звільненням директора видавництва В. Носача (правда, його одразу працевлаштували на посаду радника голови облради). Судові ж розгляди, про які згадав О. Єреміца, завершилися для редакцій по-різному. «Вечірня Одеса» суд виграла, довівши, що нічого видавництву не винна. За позовом до «Чорноморських новин» суд залишив справу без розгляду (юристи облради — позивачі — регулярно не з’являлися на засідання), а «Південь» справу програв і змушений був заплатити видавництву суму нібито заборгованості за ЕПР (повернення експлуатаційних витрат). В результаті сьогодні «Південь» через фінансові труднощі виходити припинив, і ніхто не знає відповіді на питання, чи зуміє повернутися до життя найстаріша одеська газета). А заборгувала редакція, як і решта, мізерну суму порівняно з мільйонними заборгованостями видавництва і за тепло, і за електроенергію… Тепер дізнаємося і за приміщення, що здаються в оренду в облраді.
І тоді, і зараз ми питали: чи поніс (понесе) хто-небудь покарання за розвал комунального підприємства? І усно питали, і письмово, і публічно, зі сторінок своїх видань. Остання публікація на цю тему в «Вечірній Одесі» була в грудні минулого року, коли колишній директор видавництва В. Носач, який відсидів у радниках, забирав у КП останній працюючий газетний цех з усім його обладнанням (сьогодні правомочність цієї оренди розглядається в судах, вже дійшли до Вищого господарського). Жодних відповідей, жодної реакції на свої запитання та публікації з облради редакції не отримали. Отже, не отримала їх вся обласна громада.
І ось чергова брехня. Та якщо навіть погодитися з тим, що у редакцій і є якась заборгованість перед КП та облрадою, яку вустами пана Єреміци стверджує, що облрада «змушена» нас «утримувати», то загальна сума для всіх трьох видань не складе навіть 100 тисяч гривень. І що вона порівняно з 2 089 350 гривнями, які КП заборгувало облраді, «внаслідок неперерахування до загального фонду обласного бюджету відповідної частини орендної плати».
Сесія проголосувала за списання цієї заборгованості. Голова облради Н. Пундик, коментуючи це рішення, сказав, що «ця заборгованість об’єктивна, іншого шляху вирішити проблему немає, тим більше, що вирішено розмістити на території видавництва два центри — екстреної медичної допомоги та адміністративних послуг».
Під час брифінгу, відповідаючи на запитання про те, що ж сьогодні відбувається у видавництві та навколо нього, Н. Пундик розповів: «Була спроба рейдерського захоплення обладнання друкарні, ми її відбиваємо… Реконструкція будівлі йде своїм чередом, і я сподіваюся, що цього року вдасться запустити газову котельню, щоб співробітники видавництва більше взимку не мерзли». Час покаже…











