ср, 18 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Вони воювали в тилу ворога

З 2001 року на державному рівні в Україні відзначається День партизанської слави. Саме цей день у 1941 році став початком активної партизанської боротьби з фашистськими окупантами. Діяльність партизанського руху досить добре викладена і документально підтверджена офіційно створеною комісією при Верховній Раді України за участю місцевих органів влади. Описана вона і в мемуарах, і в художній літературі.
За різними оцінками, активний опір окупантам чинили 2,2 мільйона мешканців України, серед яких збройну боротьбу до повного звільнення Батьківщини вели 620 тисяч партизан і підпільників, сформованих у 46 великих партизанських з’єднань, 2 тисячі партизанських загонів і близько 3800 підпільних патріотичних організацій і груп. На бойовому рахунку українських партизан 465 тисяч знищених ворожих солдатів і офіцерів, понад 5 тисяч пущених під укіс військових ешелонів з живою силою і технікою, 566 підбитих танків і бронемашин, 211 збитих літаків, сотні підірваних мостів.
Ця битва нашому народу дорого обійшлася. До мирної праці не повернулося близько 100 тисяч партизан, розстріляли, повісили також членів їхніх сімей, мирних жителів, які постачали месників продовольством, одягом, медикаментами.
У 2012 році Президент України видав Указ про підготовку пам’ятного альбому про партизанську діяльність на честь 70-річчя визволення України від фашистських загарбників і 70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні.
боротьби з окупантами. Після героїчної загибелі керівника загону В. А. Молодцова-Бадаєва члени загону знову відновили свою підривну діяльність з урахуванням помилок. Частина членів цього загону перейшла до інших груп міста.
Професійний розвідник одесит Микола Гефт діяв на Одеському судноремонтному заводі так, що до звільнення міста група не мала втрат. Німецькі кораблі, що вийшли після ремонту на заводі, через деякий час вибухали, причини їх затоплення німці так і не змогли встановити. М. Ф. Стугарев, який мав досвід підпільної роботи з 1918 року, періоду інтервенції, також організував підривну діяльність без поразок. Члени його загону налагодили передачу вибухівки з заводу «Більшовик» іншим групам, організували друкування листівок.
Партизани і підпільники Одеської області у відкритих боях і шляхом диверсій знищили кілька тисяч німецьких солдатів і офіцерів, організували 27 катастроф військових ешелонів, підірвали 16 залізничних і шосейних мостів, пошкодили 82 кілометри телефонного кабелю, знищили 200 автомашин, 13 гармат. Вони врятували від вивезення у фашистське рабство майже 20 тисяч мирних жителів, запобігли вибухам низки підприємств і громадських будівель.
На жаль, останніми роками значно поріділи лави ветеранів партизанського руху. Ті, що живі, незважаючи на похилий вік і недуги, продовжують активну громадську діяльність. Серед них В. К. Юхневич, А. П. Денисюк, Д. А. Головашко, В. Д. Дубко, Я. А. Савченко та багато інших. Вони часті гості в школах, вузах. Вони — жива історія для молодого покоління.
В Одесі на належному рівні буде відзначатися День партизанської слави, пройде низка заходів з вшанування колишніх партизан і підпільників, кожному буде надана матеріальна допомога. Але хотілося б нагадати керівництву міста, що два роки тому міським архітектурним управлінням була розроблена проектна документація на пам’ятний знак партизанам Одещини. Місце для нього вибрано вдале і гідне — у сквері на честь 60-річчя героїчної оборони Одеси, що на 6-й станції Великого Фонтану. Але, на жаль, роботи зі встановлення пам’ятного знака досі не розпочалися. Сподіваємося, що після другого звернення до голови облдержадміністрації справа все-таки зрушить з мертвої точки.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса