Ці дні, з 21 по 23 червня, на морвокзалі проходить четвертий фестиваль німого кіно та сучасної музики «Німі ночі», організований з ініціативи благодійного фонду імені Івана та Юрія Лип.
Кінопокази традиційно проходять на причалі яхт-клубу та в приміщенні морвокзалу, квиток можна придбати на вході, програми починаються о 21.00. Фільми демонструються під живу музику у виконанні авторів.
Цей ризикований культурологічний проєкт за три роки набув друзів та поціновувачів. Його основна ідея — відшукувати кінострічки німого кіно, реставрувати їх силами фахівців Національного центру Олександра Довженка (існує національна програма реставрації кінематографічної спадщини) і потім використовувати в масовій пропаганді кіно, знайомлячи публіку з віхами історії цього наймогутнішого та найуразливішого з мистецтв.
Так, є у фестивалю фінансовий ризик, підтверджує заступник генерального директора Національного центру Довженка Іван Козленко, але на масовий ажіотаж ніхто й не розраховував, це експеримент, а п’ятсот глядачів на показі — дуже навіть непогана цифра, і вона невпинно зростає.
Треба привчати молодь до культури кіно. Всі думають, що вони люблять кіно, проте чи багато таких, хто справді розуміє специфічну мову цього мистецтва?! Організатори фестивалю знайшли виграшний хід: вони запрошують до музичного супроводу фільму просунутих, авангардних, модних авторів. Може, більшість молоді йде на морвокзал потусуватися, випити коктейль у творчій обстановці, в якій так легко і себе відчути «просунутим». Може, спочатку їм начхати на Великого Німого. Зате музика — приваблює. А ось як ляжуть модні музичні гармонії на зображення, та як раптом постане старий кінокадр авангардним — далі нікуди! Ось так і в’їде молодняк у тему, «що таке кіно»…
Зірці одеської джазу Юрію Кузнєцову випало цього разу, 23 червня, музичний супровід комедії Кінга Відора «Патсі» (1928 р.) з голлівудською білявою зіркою Меріон Девіс у головній ролі. Родзинка музичного проєкту — імпровізація: маестро розвиває музичну тему, дивлячись на екран. Непросте завдання! На попередній прес-конференції Юра Кузнєцов смішно розповів, як йому довелося минулого року, коли він «поклав на музику» великий фільм Карла Дрейєра «Пристрасті Жанни д’Арк». Фільму ж він напам’ять не знав і мусив застосовуватися до його ритму… а багаття Жанни все не загорялося, і піаніст сам ледь не зсмажився, нагнітаючи драматичні пасажі і не знаючи, в який момент настане кульмінація.
Тепер ось — жанр комедії. «Працюючи для комедії, я знайду нові грані в собі, — вважає музикант. — Озвучити фільм непросто: треба підпорядковувати себе монтажу, тонкій зміні станів. Розумна комедія — це коли смішні речі можна виявити через сумні, і навпаки. Така комедія підживлюється правдою життя, а в житті далеко не все так вже й весело. Мені подобається цей фестиваль: він заповнює діру, що зяяла в нашій культурі, а отже, в душі».
Понад те, маестро Кузнєцов пообіцяв джем-сейшн. «Згадаємо молодість»! Він дуже радий зустрітися на «Німих ночах» з колегою, з яким років десять тому грав на міжнародних джазових фестивалях: видатним саксофоністом, суперавангардистом Сергієм Лєтовим.
Російський дует «Лєтов енд Голоухов» озвучить фільм — цвях програми: шедевр корифея німецького експресіонізму, видатного режисера Фрідріха Мурнау «Останній чоловік» (1924 р.). Це відбудеться сьогодні, 22 червня, о 21.00. До речі, чи пам’ятаєте ви, як кілька років тому ми дивилися в Українському театрі відреставрованого «Носферату» Ф. Мурнау — першу екранізацію «Дракули» Б. Стокера?..
Тандем вібрафоніста-віртуоза Володимира Голоухова, чий творчий діапазон проліг між Едісоном Денісовим та Гаріком Сукачовим, і саксофоніста Сергія Лєтова якраз і став знаменитим на озвучуванні німої кінокласики. Дует створив музично-шумовий супровід до першого російського повнометражного фільму А. Ханжонкова та В. Гончарова «Оборона Севастополя» (1911 р.). Цей супровід був прийнятий як канонічний.
Польська група «Orange the Juice» створила свій саундтрек до ще одного фестивального фільму — «Укразія» Петра Чардиніна (1925 р.), а білоруська «Port Mone» — до фільму Миколи Шпиковського «Хліб» (1930 р.). Зірка чеського андеграундного року, перкусіоніст Павел Файт представить музику до екранізації «Крейцерової сонати» Л. Толстого Густавом Махаті (1927 р.). В останній, недільний, вечір фестивалю виступить з шоу-концертом ексцентричне київське кабаре «Dakh Daughters».
…Фестивальне присвячення нинішнього року — трьом персонам Великого Німого: Луці Ляшенку (1898—1976), Меріон Девіс (1897—1961) та Петру Чардиніну (1872—1934).
Лука Іванович Ляшенко — український актор, режисер, кіносценарист. Як актор дебютував у фільмі Миколи Шпиковського «Шкурник» (1929 р.). Був особливо цінований Олександром Довженком, знімався у нього у фільмах «Земля» та «Щорс».
Меріон Девіс (справжнє прізвище — Доурас) розпочала кінокар’єру в 1917 році, у віці 20 років, і прославилася як зірка ліричної комедії. А кар’єру її влаштував газетний магнат Вільям Херст, який згодом став прототипом героя знаменитого фільму Орсона Веллса «Громадянин Кейн». Історія багаторічного любовного зв’язку Меріон Девіс та Вільяма Рендольфа Херста увійшла до кінолітописів. Коли вони познайомилися, їй було 20, йому — 54, і цей зв’язок тривав до самої його смерті в 1951 році, незважаючи на те, що зірка Девіс згасла з воцарінням звукового кіно…
Хто такий Петро Чардинін, могила якого знаходиться на Другому християнському цвинтарі, одеситам, я думаю, роз’яснювати не треба, так само як і хто така Віра Холодна. У «Німих ночах» Чардинін постане в незвичній іпостасі — режисера українського кіно. До речі, після «Укразії» за ним як режисером числяться «Тарас Шевченко», «Тарас Трясило» та «Черевички»…
Програма «Німих ночей» надає і молодим кінолюбителям можливості для самовираження. Багато художників сьогодні шукають себе в жанрі відео-арту. Партнером «Німих ночей» у цьому проєкті виступає одеський експериментальний центр сучасного мистецтва «Чайна фабрика». У її залах (вулиця Карантинна, 21/1), у проєкті «Відео сквот», вчора представили свої роботи 15 молодих художників з Києва, Москви, Харкова, Одеси, АР Крим, а також з Роттердама.
«Німі ночі»-2013 організовані за підтримки Державного агентства України з питань кіно та благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» в рамках грантової програми. Партнерами фестивалю виступили Національний центр Олександра Довженка, Польський інститут та Чеський центр у Києві.











