пн, 23 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Здається, Віктор Гюго сказав: «Найбільша розкіш — розкіш людського спілкування». Навички спілкування слід прищеплювати. Маленькій дитині всі помилки та незграбності прощаються. Але коли чоловічок іде до школи, вже соромно не знати «чарівних слів», точніше, не вміти їх вживати. Часто в таких випадках батьки виправдовують дитину тим, що «вона сором’язлива». А вона просто не знає, як підійти до іншої людини, як зав’язати розмову, як правильно відповідати на запитання і що робити, якщо не маєш на них відповіді.
Час іде, а підліток все дивиться на життя збоку. Зрештою, збоку і залишається. Радий би на шкільній сцені виступити, як інші, та душа від страху холоне. Пішов би в похід, та там без контактів не обійтися. Дівчина подобається — а як познайомитися?
У школі дитина швидко відчуває, що вона «не така». Як тільки підліток усвідомлює це, починаються перші психологічні комплекси. У моєї знайомої донька вдалася маленького зросту. У початковій школі вчителька зуміла переконати (як саму дівчинку, так і весь клас), що в цьому немає нічого поганого, звала її лагідно Дюймовочкою. А в п’ятому класі дітей перетасували за профільними напрямками, дехто з чужих почав проявляти агресію. Дісталося і Дюймовочці. Її тепер називали Малявка або Мальок. Начебто і не дуже образливо, але дівчинка замкнулася.
Раніше Настя з радістю бігла до школи, а потім у неї все частіше стала «голова боліти». Мати поспостерігала за донькою: вдома у неї голова явно не боліла. Викликала доньку на відверту розмову. З’ясувалося: фізрук на початку уроку вишиковує за зростом, соромно стояти останньою; класна керівниця сказала: «Кнопка, пересядь на першу парту, інакше через широкі спини нічого на дошці не побачиш» — однокласники засміялися; гардеробниця здивувалася: «Ой, пігаліца, тобі гачок нижче прибити треба» — хлопчаки підхопили нове образливе слово…
З таких дрібниць склалася у дівчинки велика проблема. Інша дитина і не помітила б, а то ще й колючкою б відрізала. Сказав же Наполеон Бонапарт: «Ви не вищі за мене, а довші». Настя виявилася надто чутливою натурою.
Але мама знайшла до неї підхід. Порила в Інтернеті і вишукала кількох знаменитих «малявок» (наприклад, Шакіра — 152 см): їм зріст не завадив стати успішними. Дала приміряти свої туфлі на високих підборах — звичайно, в шостому класі їх не носити, але роки біжать швидко. Показала біля дзеркала всі достоїнства обличчя та фігури дівчинки. Підібрала зарядку для «виростання». Домовилися одне з одним, що не будуть сутулитися. На радість, у цей час прокрутили по ТБ давній фільм «Вам і не снилося…». Там мати пояснює доньці, що з маленьким зростом вона завжди буде витонченою і їй підійде будь-який хлопець (у сенсі зросту).
Настя заспокоїлася і стала чекати, коли ж лялечка перетвориться на метелика. Від цього в очах з’явилася деяка таємничість. На образливі прізвиська дівчинка тепер не реагувала (раніше червоніла і сльози з’являлися на очах). Чи то хлопчаки подорослішали, чи то набридло їм сміятися над дівчинкою «на порожню», але незабаром прізвиська відпали.
Як тільки Анастасія перестала звертати увагу на дурниці ровесників, серйозно взялася за навчання. І ось вона вже переможниця кількох олімпіад, фото красується на дошці шкільних досягнень. Вчителі ставляться до неї шанобливо, що передається одноліткам. У неї є мета: в олімпіадах дійти до всеукраїнського рівня, щоб отримати додаткові бали до вступу до вишу.
Від свят і дискотек дівчинка не ховається, хоча перебору не допускає — у неї є цікавіші справи. Хлопчики поглядають на Дюймовочку, але поки немає того, з ким вона хотіла б зустрічатися. Без страху образити ставлю при зустрічі запитання стильній штучці: «Настю, хлопчика ще немає?» Вона сміється: «Буде!». І це говорить про її психологічне здоров’я, а правильніше — про впевненість у собі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса