вт, 17 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

На перший погляд, дивно. Світова економічна криза начебто завершилася, а українська фінансова система досі не може прийти до тями. Грошей у банків немає. І навіть високі відсоткові ставки за депозитами не допомагають залучити необхідний для пожвавлення економіки обсяг грошових коштів.
Однією з головних причин фінансового голоду фахівці називають проблемну заборгованість. Так, за даними Асоціації учасників колекторського бізнесу України, обсяг прострочених та сумнівних до повернення банківських кредитів на початок 2013 року становить близько 10 мільярдів доларів. А це — 9,5 відсотка від сукупного кредитного портфеля всієї банківської країни.
При цьому уточнимо: наведена вище статистика — офіційна. Зокрема, за підрахунками авторитетного міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings, показник проблемної кредитної заборгованості сьогодні набагато вищий. Десь у районі 45 (!) відсотків від обсягу кредитного портфеля всіх українських банків.
Як так сталося — причин багато. І одна з них, на жаль, численні випадки відвертого шахрайства з кредитними ресурсами з боку недобросовісних позичальників, які обрали своїм слоганом крилату фразу: «Борги віддають тільки боягузи».

Всі чотири справи, дійшовши в частині з них до Вищого господарського суду України, білгород-дністровські виробники рибних консервів програли вщент.
При цьому ТОВ «Істок» протягом судових тяжб і після них офіційно підтверджував наявність права власності на нерухоме майно, передане в іпотеку банку, який згодом поступився правами вимоги ТОВ «ГРІН ГРУП»

Звісно, статистика щодо банківських неповернень була б іншою, якби судова влада та правоохоронні органи виявляли необхідні від них принциповість, непідкупність, об’єктивність у розслідуванні подібних випадків. І шахраї, напевно, подумали б добре, перш ніж «крутити» позиченими грошима, якби знали, що покарання, коли обман викриється, буде невідворотним.
Але раз цього немає, то, як стверджував класик, — все дозволено! Замість вчасно повернених кредитних ресурсів або коштів, виручених від реалізації застав, — численні судові тяжби, яким немає кінця і краю, та показна безсилля прокуратури і правоохоронних органів.
В одну з таких неприємних історій потрапило Білгород-Дністровське відділення Одеського філіалу АБ «Експрес-Банк». 10 листопада 2006 року воно уклало кредитний договір № 1220/06 з ТОВ «Істок». Суть угоди — відкриття відновлюваної кредитної лінії з лімітом 6 мільйонів гривень.
Банк гроші дав охоче, адже білгород-дністровська фірма «Істок» — підприємство видне. З 2001 року воно працює на ринку рибних консервів. На думку експертів цієї галузі, з 2005 року ТОВ «Істок» входить до п’ятірки найбільших українських виробників. Основний вид продукції — кільки та бички в томатному соусі. Продаються «істоківські» рибні консерви не тільки в Україні, але й за її межами.
Очолював підприємство на той момент відомий у Білгород-Дністровському районі та Одеській області чоловік: Анатолій Чередниченко. Сьогодні кермо правління передано його синові, Юрію. Щоправда, коли і яким чином у «Вікіпедії» (в електронній енциклопедії), на біографічній сторінці Анатолія Чередниченка з’явилася вказівка, що він має прізвисько — «шахрай», а його син — «аферист», незрозуміло. Але банк, напевно, під цим би підписався.
Але все це буде потім. А поки що «Експрес-Банк» видав фірмі «Істок» 6 мільйонів гривень. За валютним курсом того часу — трохи більше мільйона доларів. Як заставу підприємство передало в іпотеку нерухоме майно: комплекси нежитлових будівель і споруд, що знаходяться в Білгороді-Дністровському за адресою вул. Ізмаїльська, 112 та вул. Маршала Бірюзова, 1, а також цілісний майновий комплекс по вул. Ізмаїльська, 106. Дуже важливе уточнення — договір іпотеки був нотаріально засвідчений і внесений до відповідного реєстру обтяжень.
Підписуючи в листопаді 2006 року кредитний договір та договір іпотеки, генеральний директор ТОВ «Істок» Анатолій Чередниченко тим самим підтвердив, що заставлене майно нікому іншому не продано, не подаровано, не передано в оренду, прав третіх осіб на нього немає, воно не є предметом спору, під арештом чи забороною не перебуває. Загалом, майно «чисте».
Отримавши кредит, «Істок» почав «крутити». Залізною «відмовкою» для відмови в обслуговуванні позикових коштів, починаючи з другої половини 2008 року, стала економічна криза. Мовляв, усім погано, і нам теж. Банк спочатку терпів, потім почав писати позичальнику листи, які той ігнорував (на цей факт є посилання в судовому рішенні), а потім вирішив взагалі позбутися проблемного кредиту.
— 20 липня 2011 року АБ «Експрес-Банк» уклав договір відступлення права вимоги за кредитним договором з ТОВ «ГРІН ГРУП», — розповідає адвокат, представник ТОВ «ГРІН ГРУП» Ігор Ганчев. — Також з нашим підприємством банк 6 березня 2012 року уклав другий договір відступлення права вимоги щодо нерухомості ТОВ «Істок», оформленої в іпотеку. До реєстру були внесені записи про іпотечні заборони. Таким чином, ТОВ «ГРІН ГРУП» отримало право вимагати від боржника заборгованість за кредитним договором і в разі невиконання зобов’язань звернути стягнення на предмет іпотеки — нерухоме майно.
Нічого незвичайного в цій історії немає. Переуступка права вимоги — практика поширена, застосовується вона в усьому світі. Але керівництву компанії «Істок» такий поворот подій не сподобався.
По-перше, тому, що ТОВ «ГРІН ГРУП» не стало відкладати реалізацію права вимоги на обладнання та нерухоме майно в довгий ящик. Оскільки боржник гроші повертати не збирався, до Господарського суду Одеської області було подано відповідний позов.
А, по-друге, ТОВ «Істок» до цього моменту вирішило всім своїм кредиторам сказати «до побачення». Адже заборгували білгород-дністровські виробники рибних консервів, як виявилося, не тільки банку. Щоб не платити за рахунками, «розумні» люди давно придумали схему, головним елементом якої є оголошення позичальника банкрутом. Мовляв, грошей у мене немає, всім, кому винен, — прощаю…
ТОВ «Істок» пішов цією стежкою, подавши самостійно до господарського суду Одеської області заяву про визнання себе банкрутом. 9 червня 2010 року суддя Бахарев порушив справу. Слухається — точніше, не слухається — вона досі. За твердженням адвоката І. Ганчева, щоб контролювати процес банкрутства (сформувати «потрібний» комітет кредиторів, призначити «хорошого» арбітражного керуючого), «Істок» за допомогою дружніх компаній, як то кажуть, «накачав» кредиторську заборгованість до необхідного розміру.

—У нас є всі підстави стверджувати, що протягом 2009—2012 років певна група осіб використовувала протиправну технологію з виведення майна ТОВ «Істок» з іпотеки та переведення його у власність інших осіб, — говорить адвокат Ігор Ганчев

Отримавши, таким чином, «законну» можливість на всі вимоги реальних, а не липових кредиторів, відповідає одноманітно: на жаль, нічим допомогти не можемо. Все тепер вирішує арбітражний керуючий. Чекайте, коли закінчиться провадження у справі про банкрутство. За якою, зазначимо ще раз, півтора року не було жодного засідання…
ДО РЕЧІ, динаміка судового процесу, закручена суддею В. Бахаревим, потребує окремого опису. Додамо лише, що аргумент — «стосовно підприємства порушено справу про банкрутство» — представники ТОВ «Істок» спробували використати, коли пішли з позовами до Господарського суду, маючи намір визнати недійсними договори відступлення права вимоги між АБ «Експрес-Банк» та ТОВ «ГРІН ГРУП».
Не вийшло. Всі чотири справи, дійшовши в частині з них до Вищого господарського суду України, білгород-дністровські виробники рибних консервів програли вщент. При цьому ТОВ «Істок» протягом судових тяжб і після них офіційно підтверджував наявність права власності на нерухоме майно, передане в іпотеку банку, який згодом поступився ним правами вимоги ТОВ «ГРІН ГРУП». А також з 2006 року по сьогоднішній момент діють заборони та обтяження, накладені нотаріусами Тітовою та Сегеченко.
Це дуже важливі уточнення. Тому що в лютому нинішнього року справа набула абсолютно несподіваного повороту.
— У нас є всі підстави стверджувати, що протягом 2009—2012 років певна група осіб використовувала протиправну технологію з виведення майна ТОВ «Істок» з іпотеки та переведення його у власність інших осіб, — говорить адвокат Ігор Ганчев.
Ланцюжок «чудесних» перетворень нерухомості рибоконсервного підприємства, який вдалося розмотати до сьогоднішнього дня, виглядає так. Нібито 20 квітня 2006 року, тобто за сім місяців до укладення кредитного договору між АБ «Експрес-Банк» та ТОВ «Істок», якийсь житель Чернігівщини Йосип Славич позичив у іншого мешканця цієї області, якогось Андрія Чупрія, просто так, без нотаріально засвідченої розписки, п’ять мільйонів гривень(!). За того курсу — «лимон» баксів.
При цьому ТОВ «Істок», що знаходиться на іншому кінці країни від Чернігівської області, виступає поручителем боржника за цією угодою! Договір, підписаний директором А. Чередниченком, зобов’язує підприємство віддати все нерухоме майно кредитору, якщо громадянин Славич не віддасть громадянину Чупрію 5 «лимонів».
Чесно кажучи, навіть незручно коментувати. Чому Чернігів? Хто такі громадяни Славич і Чупрій? Чому ТОВ «Істок» виступило поручителем? Яка була необхідність підставляти майно? Втім, ці питання звучать наївно, якщо оцінювати їх з точки зору здорового глузду. А от для схеми виведення майна подібна комбінація цілком згодиться.
Що було потім, передбачити нескладно. Славич нібито взятих у борг грошей не повертає. ТОВ «Істок» безропотно віддає Чупрію майно. Те, яке перебуває в заставі і за яким отримано банківський кредит у 6 мільйонів гривень. «Істок» навіть не намагається судитися з Чупрієм. А раптом би вдалося довести, що дані в борг 5 мільйонів — обман і фікція? І до Славича, який так «негарно» підставив, «Істок» також претензій не висуває. Загалом, не підприємство з виробництва рибних консервів, а благодійний фонд з роздачі власного майна.
23 березня 2009 року суддя Білгород-Дністровського міського районного суду С. Гукаленко визнає за А. Чупрієм право власності на нерухомість та обладнання ТОВ «Істок». Судове рішення дуже дивне. Досить сказати, що його немає у відповідному реєстрі. У матеріалах справи виявлено численні розбіжності, які дали підстави стверджувати: воно — сфабриковане. Припущено, що у 2012 році, через три роки після «винесення» рішення. Фальсифікаторів (хто входить до їхнього числа, нехай визначають правоохоронні органи) підвели документи суворої звітності, які неможливо заднім числом легалізувати як матеріали справи.
А. Чупрій, ставши власником нерухомості та майна ТОВ «Істок», чомусь не реєструє судове рішення в КП «Білгород-Дністровське БТІ». А адже згідно з цивільним законодавством, право власності виникає тільки після його належної реєстрації. Але Чупрій не поспішає. Чи не тому, що розуміє — рішення має «душком»?
Потім у схемі з’являється ще один мешканець Чернігівщини — якийсь Артем Георгіу. У нього Андрій Чупрій теж нібито взяв у борг 6 мільйонів гривень. І, за прикладом І. Славича, не віддав. Георгіу та Чупрій трохи посудилися в Чернігові. Ухвалою місцевого районного суду (суддя Д. Криворученко) від 8 серпня 2012 року за новим кредитором визнано право власності на майно та нерухомість ТОВ «Істок». Але залишилися ще іпотечні заборони, які також потрібно було скасувати та виключити з реєстру «будь-яким» способом. Для цього трохи раніше приватний нотаріус Чернігівського нотаріального округу Л. Петрушина за безпосередньої участі колишнього директора білгород-дністровського підприємства А. Чередниченка (на той момент «Істок» очолював уже його син, Юрій) виключила записи з реєстру іпотечних заборон та реєстру обтяжень щодо нерухомості.
Шлях до виведення майна був відкритий. 10 січня вже нинішнього року суддя Білгород-Дністровського міського районного суду Т. Матяш своїм рішенням скасувала записи про іпотечні заборони та заборони відчуження нерухомого майна, що перебуває під такими записами, право вимоги за яким належить ТОВ «ГРІН ГРУП». Час для звернення до суду було обрано з розумом: з 2013 року змінився порядок реєстрації права власності на нерухомість.
— Реєстраційна служба Білгород-Дністровського управління юстиції швидко бере під козирок, — підсумовує представник ТОВ «ГРІН ГРУП» Ігор Ганчев. — Явно неправосудне рішення судді Матяш, винесене з перевищенням службових повноважень (категорія таких справ є підсудністю адміністративного суду), за підробленими документами, співробітник реєстраційної служби Гриценко, без тіні сумнівів, виконує.
Ну, і останній акорд. 13 лютого 2013 року Реєстраційна служба Білгород-Дністровського управління юстиції реєструє перехід права власності на нерухомість від А. Георгіу на ПП «Істок-777». Новий власник також, як і ТОВ «Істок», знаходиться в місті Білгороді-Дністровському, за вже знайомою адресою: вул. Маршала Бірюзова, 1. Директор ПП «Істок-777» — чоловік рідної сестри Юрія Чередниченка. Коло замкнулося.
Як співалося в популярній пісні, а тепер «оцініть красу гри». Хотілося б, щоб цей заклик, нарешті, почули ті, кому за службою належить боротися з шахрайством у всіх його проявах.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса