нд, 22 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Петро Симоненко: «Митний союз — це питання виживання України та Росії»

— Петре Миколайовичу, Ви говорите про Компартію як про єдину ліву силу на сьогодні. Де інші ліві, адже було чимало партій і лідерів, які декларували ліву ідею? Зрештою, чи є у вас потенційні союзники?
— Усю новітню історію України наш лівий спектр навмисно дробили за різними напрямками, граючи на особистих амбіціях когось із лідерів. Сьогодні й говорити про них недоречно, оскільки їх немає як політиків. І все це заради дискредитації КПУ.
Тому важливе завдання для нас — привести людей з лівими поглядами до Компартії, щоб вони зрозуміли: є політична сила, яка відповідає їхнім поглядам і яка в змозі боротися. І, звичайно, не можна допустити, щоб великий капітал послаблював лівий спектр нашого суспільства інформаційно-пропагандистськими маніпуляціями.
Зараз ми ініціювали Всеукраїнську акцію «Комунальна народна інспекція». Комуністи пояснюють співгромадянам необхідність скасування пенсійного законодавства, обговорюють роботу житлово-комунальних господарств та інші життєво важливі питання. Ми також ведемо роботу з підготовки референдуму про вступ України до Митного союзу.
Я думаю, недалеко той день, коли люди зрозуміють, що їм нікого більше підтримувати, крім Компартії — єдиної політичної сили, яка відображає та захищає їхні інтереси.
— Хочу поставити кілька запитань щодо зовнішньополітичної проблематики. В останній день лютого Посол РФ в Україні заявив, що Росія може згорнути двостороннє співробітництво, якщо наша країна відмовиться від вступу до Митного союзу. Чи означає це, що російське керівництво більше не розглядає Україну як братську державу?
— Стратегічне партнерство можливе тільки між країнами, що належать до єдиного економічного союзу або військово-політичної коаліції. Подивіться, які тісні відносини виникли сьогодні між західноєвропейськими державами, наприклад, між Німеччиною та Францією, які в минулому неодноразово воювали одна з одною.
Або візьмемо США та Канаду, які з економічної (та й з геополітичної точки зору) становлять єдине ціле. Важко сказати, чи вдалося б цим країнам досягти подібного рівня двосторонніх відносин, якби їх не об’єднувала приналежність до одних і тих самих коаліцій та альянсів.
Сьогодні зміст глобальних економічних і політичних процесів значною мірою визначається боротьбою за доступ до природних ресурсів і за ринки збуту для високотехнологічних товарів. Тому держави, які намагаються забезпечити собі право на самостійний розвиток, потребують сучасної інфраструктури, що з’єднує їх з виробниками та споживачами природних ресурсів, дозволяє ефективно використовувати власні можливості. В усьому світі сьогодні йде розширення та зміцнення існуючих блоків і союзів. Поряд з ними з’являються нові альянси.
— Але ж для України існують й інші варіанти, окрім Митного союзу. Хіба підписання Угоди про асоціацію з ЄС не відкриє перед Україною нових перспектив?
— Як я вже казав, в основі економічного союзу сьогодні мають лежати спільні стратегічні інтереси. Які інтереси визначають сьогодні економічну стратегію ЄС? Це прагнення утримати технологічне лідерство та зберегти високий рівень життя за рахунок нерівного обміну з рештою світу. Європа дешево купує товари масового попиту і дорого продає свої знання та технології. Хіба це збігається з цілями України? У кращому випадку ми зможемо брати участь у створенні європейського добробуту як постачальники промислової сировини та дешевої робочої сили.
Приклад деяких східноєвропейських держав — Румунії, Болгарії, Литви, національна економіка яких виявилася зруйнованою внаслідок приєднання до ЄС, — переконує нас у цьому. Росія, як і Україна, потребує модернізації економіки в рамках єдиного ринку. Сприятливіших умов бути просто не може. Для наших країн це питання виживання, на основі якого можна вибудувати спільну економічну стратегію.
— Чому ж тоді найбільші українські власники виступають проти приєднання до Митного союзу?
— Тому що модернізація економіки становить для них смертельну небезпеку. Вона призведе до зростання вартості праці, оскільки з’являться нові робочі місця у високотехнологічних галузях, де праця коштує дорого. А прибуток українських олігархів складається сьогодні з двох джерел. По-перше, це безжальна експлуатація радянської спадщини, яку поділили між собою кілька олігархічних угруповань. По-друге, це заниження частки оплати праці в собівартості продукції, яка в нашій країні в 2-3 рази менша, ніж у розвинених країнах світу.
Тому і «партія влади», і так звана опозиційна коаліція сьогодні єдині в бажанні якомога швидше втягнути Україну в зону впливу ЄС. Вони розглядають це не тільки як зовнішньополітичний проєкт, але й як гарантію збереження нинішнього соціально-економічного ладу. І заради досягнення цієї мети «регіонали» та опозиція легко підуть на закулісну змову. Тому завдання комуністів залишається колишнім — не допустити такої змови, а об’єднавши та організувавши найманих працівників, забезпечити зміну політичної системи в інтересах трудового народу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса