Не люблю спостерігати за дикими тваринами в неволі. У далекому дитинстві потрапила на виставу заїжджого цирку, де ведмедя змусили стрибати в палаючий обруч, а він від страху описався. З того часу не ходжу в цирк.
Але від життя не сховаєшся. Часто перетинаю вулицю Дерибасівську. Постійно бачу там фотографів з мавпами, птахами, зміями, ящірками різного виду. Всі перебувають у напівсонному стані — найімовірніше, чимось «заспокійливим» їх годують. Такий бізнес — злочин. Вже був проєкт рішення про заборону використання диких тварин для подібних цілей, але не пройшов. Тепер у міськраді знову заговорили про це. Невже знову не дійде справа до кінця?
Виступаю і проти зоопарків. З появою Інтернету можна дивитися чудові фільми про тварин у їхньому природному середовищі існування. Хоча, напевно, варто було б залишити міським дітям «Сільський двір», щоб мали поняття про домашнє господарство, але його треба розмістити на околиці, де просторіше. Коні, корови, кози, вівці, свині, кури, гуси, качки… — є з ким поспілкуватися. А кішку або собаку обов’язково потрібно завести в будинку, де росте малюк. Багато проблем виховання відпадуть самі собою.
Однак маленький онук тягне мене в зоопарк. Минулої суботи, 9 лютого, там планували провести китайське свято весни (або китайський Новий рік), тож я погодилася. Незважаючи на те, що моросив дощ, ми вирушили на свято.
Пожвавлення біля зоопарку не спостерігалося. «Свято через негоду перенесли на наступну суботу», — пояснили в касі. «Шкода», — сказала я. «А нам — тим більше, — відгукнулася касирка. — При напливі відвідувачів премію дають до нашої мінімальної зарплати, але взимку це буває рідко. Чекаємо літа…».
На вході стояла велика скляна скринька з прорізом для грошей. Грошей було небагато — папірці по одній-дві гривні. Ми теж кинули свою. А за нами і хлопчик, що вже йшов, повернувся до «скарбнички». Кажуть, зараз у зоопарку працює хороша команда співробітників. Треба їм допомогти. З миру по гривні — нехай тваринам перепаде зайвий шматок.
Минулого року одеський зоопарк відвідали 300 тисяч осіб, дохід склав п’ять мільйонів гривень. По суботах тут традиційно проводяться екологічні пізнавально-розважальні заходи. Наприклад, день слона або свято чумацьких биків. Є навіть свято опікунів «Вуха, лапи, хвіст». Завдяки такій «святковій» активності вдалося минулого року зібрати додатково майже 400 тисяч гривень. Гроші пішли в основному на корм тварин (закупили, наприклад, 200 літрів риб’ячого жиру). Хороше починання — опікунство над тваринами. На кількох загонах і вольєрах можна побачити таблички з назвами організацій або прізвищами окремих людей, які підтримують ту чи іншу тварину (оплачують їхнє річне утримання — косуля, наприклад, обходиться у вісім тисяч гривень, а слониха — у 250 тисяч гривень). Опікунам видають іменний сертифікат і річний абонемент на відвідування зоопарку. Можна стати і спонсором — зробити разовий внесок (не менше ста гривень) на користь улюбленої тварини.
Тварин у зоопарку відвідувачам годувати суворо заборонено. Спеціальний корм продається на території, судячи з оголошення в закритому через негоду кіоску.
Сумнувато цього разу виглядав зоопарк — улюбленці мокрі, брудні. Раділи тільки качки, які отримали з неба в подарунок багато води. Вільно гуляючи територією, вони дружно крякали і щось шукали в калюжах — та тільки немає нічого їстівного в дощовій зимовій воді.
Гордим орлам, соколам, журавлям живеться гірше — хоч і велика, а все ж клітка. Одна й та сама щодня. Махають крилами для розминки, навіть не намагаючись злетіти. Мечуться по клітках ведмеді та вовки, леопарди та тигри… «Мамо, мені їх дуже шкода!» — висловила мою думку дівчинка років 13. «Але й на природі їм краще не буде, — відповіла мати. — Людина вже не залишила простору для життя…». І не можна це скидати з рахунків. Треба створювати для тварин зоопарку «людські» умови.
У вересні 2012 року одеський зоопарк відзначив 90-річчя. Міська влада склала довгострокову програму допомоги «Зоопарк-100» — збільшення території, благоустрій вольєрів, перепланування та будівництво нових павільйонів. Основні роботи заплановані на 2015-2016 роки, але вже цього року почнуть ремонтувати водопровідні та каналізаційні мережі.
До речі, на виході є стенд з історією створення зоопарку. Будівництво його почалося в 1922 році в районі нижнього саду Воронцовського палацу. Однак на новому місці по вулиці Новощіпній ряд, 25 поруч із «Привозом» (де і зараз знаходиться) відкриття закладу для відвідувачів відбулося в 1938 році. Отже, знову ювілей. До свята прийнято робити подарунки.