На 10 січня, на 10 годину ранку, призначено перше засідання Суворовського районного суду м. Одеси (суддя О. Деркачов) за обвинуваченням організованої злочинної групи з чотирьох посадових осіб КС «Україна» у скоєнні низки тяжких злочинів, у тому числі привласненні чужого майна (частина 5 статті 191). Як повідомляла прес-служба Одеської обласної прокуратури, співробітники кредитної спілки підробляли витратні касові ордери, що дозволило їм у 2006-2007 роках привласнити понад 200 мільйонів гривень. Потерпілими у справі проходять понад 6 тисяч вкладників КСУ.

Примітно, що Приморський районний суд, куди спочатку прокуратура направила обвинувальний висновок, не захотів розглядати резонансну справу. «Крайнім» виявився Суворовський райсуд. Другий нюанс — досі не ясно, хто конкретно сидітиме на лаві підсудних. По ідеї, там повинні бути колишній голова правління Тарас Іванець та екс-бухгалтер КСУ Юрій Жуков, які до літа нинішнього року перебували у слідчому ізоляторі.
А хто ще? Річ у тім, що розслідування фінансових махінацій в одній з найбільших кредитних спілок країни, диригентом яких був голова ревізійної комісії Антон Осинний, відверто кажучи, затягнулося. До того ж справа йшла на дорозслідування. Тобто, які матеріали зараз фігурують в обвинувальному висновку і кому конкретно пред’явлені обвинувачення — загадка. У всякому разі, до 10 січня.
Нарешті, твердження прокуратури про те, що згадані посадові особи завдали матеріальної шкоди більш ніж 6 тисячам вкладників, не зовсім відповідає дійсності. Безумовно, постраждали всі 14 тисяч громадян, які довірили заощадження кредитній спілці. Однак дійти до слідчого, щоб дати свідчення і отримати статус потерпілого, змогли — через різні причини — тільки шість тисяч. Виходить, що якщо провина підсудних буде доведена і вони якимось чином відшкодують збитки, то гроші отримає трохи менше половини загальної кількості вкладників КСУ.
А що робити іншим? Адже серед членів кредитної спілки «Україна» велике число літніх, немічних, давно хворих на важкі хвороби людей. Вони не те що до суду чи до міліції — за хлібом не можуть самі сходити. Їх-то за що покарали?
Ще більше ображених вкладників виявилося після того, як трохи більше місяця тому, 19 листопада, суддя господарського суду м. Одеси Г. Зеленов виніс — в рамках справи про банкрутство КСУ — ухвалу, якою затвердив реєстр кредиторів у складі 831 особи. Докладно про цей судовий процес «Вечірня Одеса» розповідала у статті «800 вкладників щось отримають?» (8 грудня 2012 р.).
17 грудня відбулися збори кредиторів. Проводив його арбітражний керуючий Бєлов. Після зборів питань виявилося більше, ніж відповідей. Основний з них: а навіщо взагалі треба було проводити збори? Адже спочатку були видно підстави, за якими всі прийняті 17 грудня рішення можна буде визнати недійсними.
По-перше, ухвала судді Зеленова про затвердження кредиторських вимог на суму 54 мільйони гривень ще не набрала законної сили! Достеменно відомо, що певна група вкладників на чолі з А. Гаєвим своєчасно подала апеляцію. Трохи пізніше скарга була доповнена кількома документами. Тому апеляція ще не розглядалася.
Можна припустити, що арбітражний керуючий Бєлов просто виконав пункт ухвали судді Зеленова про те, що треба зібрати кредиторів і затвердити комітет з найбільш ініціативних вкладників. Але того, що ухвала не набрала законної сили, — не міг не знати. А раптом апеляція не погодиться з таким реєстром кредиторів та їхніх вимог? Або робиться все, щоб максимально заплутати і так заплутану справу про «зникнення» коштів вкладників кредитної спілки «Україна»?
Збирали кредиторів теж «оригінально». Спочатку в одній з одеських газет з’явилася інформація про те, що збори відбудуться 17 грудня о другій годині дня в санаторії «Одеса». Але за чотири дні до призначеної дати з’явилося «уточнення»: нове місце і час збору — Палац моряків на Приморському бульварі, 9, о 15.30. Зрозуміло, що далеко не всі вкладники і кредитори своєчасно дізналися про перенесення.
Самі збори, за свідченням очевидців, перетворилися на балаган. Ті, хто не потрапив до числа кредиторів, намагалися не пустити до зали «щасливчиків». Потім обидва протиборчі загони вкладників, що опинилися по різні боки барикад «завдяки» судовій ухвалі, зайшли до приміщення.
Там розгорнулася інша драма-комедія. З’ясувалося, що у низки вкладників у реєстрі кредиторських вимог опинилися суми, набагато більші за ті, що фігурували у звітних відомостях кредитної спілки. Було у людини, наприклад, 50 тисяч гривень станом на осінь 2008 року, а через чотири роки стало… півмільйона. Яким чином це вийшло? Звідки взялися нові цифри, хто їх затвердив? Слід враховувати, що справа про банкрутство триває понад два роки. Тому для накручування відсотків за цей час на зниклий вклад не було жодних підстав. Та й суму моральної шкоди можна було довести виключно в суді, причому необхідно, щоб з цим погодилася сама кредитна спілка.
Загалом, справа темна. Але особливо обурило вкладників те обставина, що саме ті, у кого вклади «чудесним» чином зросли, в підсумку увійшли до складу комітету кредиторів. Тобто стали на чолі органу управління, який потім буде розподіляти майно збанкрутілої кредитної спілки. Якщо, звичайно, буде що розподіляти…
До того ж є всі підстави вважати, що виявлений факт накручування сум вкладів не залишиться без відповідної реакції. А значить, знову будуть суди, відвідування яких стало «улюбленим» проведенням часу членів кредитної спілки «Україна» починаючи з осені 2008 року.