Влітку ми з мамою відпочивали в Греції. Спочатку ми прилетіли в місто Афіни, воно назване на честь богині Афіни Паллади, і звідти почали свою подорож до острова Лефкада. Острів весь покритий горами і скелями, ніби їжачок, зустрічає гостей колючками. А дороги-серпантини звиваються навколо острова, як змії. Острів оточують бірюзово-блакитні лагуни, а в морській імлі лежать інші острови, як невідомі сплячі звірятка.
Ми проїжджали через красиві оливкові гаї. У цих дерев загадкові фігури. Гілки величезних олив йдуть високо в небо. Метелики пурхають навколо, немов дражнять можливістю літати і хваляться своїми райдужними крилами. Небо блакитне і глибоке, метелики влітають у синяву.
День у день цикади влаштовують музичні фестивалі — співають пісні.
По дорозі на море ми бачили щось кумедне: по дорозі на великій швидкості мчав мопед, а позаду водія, ледве помістившись на сидінні і притиснувши вуха від вітру, сидів великий собака. У собаки на обличчі було написано: «Що таке особливе ви побачили?».
Іншим разом ми зустріли бабусю, яка легко несла на голові величезний сніп хмизу.
Якось у магазині, побачивши красиву мушлю, я сказала мамі, що мрію знайти таку на пляжі. Коли ми прийшли на море, біля самої води лежала мушля. Мабуть, чекала мене.
Коли ми вирушали на море, погода підлаштовувалася під нас. Але одного разу небо закрили хмари. Тоді я сказала вголос сама собі: «Зараз сонечко вигляне, хмаринки ручками розсуне, і погода буде гарна». Так воно і сталося!
Море непередбачуване: іноді, ласкаве і спокійне, заколисувало мене, як у колисці, а іноді гойдало у хвилях, як маленьку тріску.
Одного разу ми зустріли на дорозі скорпіона, а іншого разу — лисичку. Вона стояла, здивовано дивлячись на нас, посеред дороги і чекала, що ми її об’їдемо. У неї були довгі ноги, тонкий хвіст і великі вуха торчком, а в зубах вона тримала пухнастий клубок, швидше за все, це був заєць або ховрах. Коли лисичка зрозуміла, що ми її не об’їдемо, тому що з боків були яри, вона потягнула свою здобич у ніч.
Кажани, як маленькі бетмени, гралися під нічним куполом неба, граючи в квача.
Вечорами ми ходили в таверну до Яніса і Спірідули. Мама мучила мене щовечора рибою та морською живністю, яку вдень я фотографувала в морі під водою.
Неможливо не закохатися в цю чудову країну. Я чекаю нової зустрічі з Грецією.
Спортивні новини
бокс Чемпіонка! Вже дворазова! Вихованка клубу «Квазар» (тренери — Євген…











