сб, 21 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Адміністратор притулку для бездомних тварин «Ковчег» Людмила Гаврилівна Обертинська сказала мені на «гарячій лінії»: «Хто їх любить, буде знати, що їх не скривдять; хто не любить, будуть знати, що вони нікого не скривдять». Йшлося про чотириногих підопічних.

Зв’язатися з «Ковчегом» довелося на прохання Людмили Прокопівни Котельникової із села Яківка Роздільнянського району. Вона почула по радіо інформацію: притулок «Ковчег», створений у 2001 році доцентом юридичної академії Світланою Химченко, на межі закриття, кошти на його підтримку практично вичерпані. «Я сама підбираю і виходжую бездомних кішечок, — сказала Людмила Прокопівна. — Я пенсіонерка, грошей у мене небагато, але хотіла б посильно допомогти».

Те, що я почула від Л. Г. Обертинської, невтішне: «Прикро: місто так і не вирішило проблему бездомних тварин за 11 років існування «Ковчега», який працює виключно на благодійній основі. Нам не вистачає вольєрів, поголів’я бездомних тварин зростає катастрофічно. Благодійність теж має межі, жалісливі люди, як правило, бідні. Десять років на подаяння — скільки ж можна?! У притулку з ранку до ночі, не покладаючи рук, працюють троє волонтерів: зварити їжу, нагодувати тварин, прибрати. Навколо притулку мешкають собачі зграї, ми їх намагаємося підгодовувати, але в руки вони не даються. А серед людей є й такі «благодійники», що прив’язують до огорожі притулку кинутих «домашніх улюбленців», підкидають кошенят у кошиках і йдуть впевнені, що добру справу зробили».

— Керівники міста! — закликає «Ковчег». — Займіться, нарешті, проблемою предметно! Потрібна велика огороджена територія: ми орендуємо, грошей не вистачає. Потрібно багато вольєрів. Потрібен штат працівників, у тому числі ветеринарних. Нехай безпритульні тварини опиняться в безпеці, обопільній: хто їх любить, буде знати, що їх не скривдять; хто не любить, будуть знати, що вони нікому не загрожують.

Для читачів, яким проблема небайдужа, повідомляємо координати «Ковчега»: на Пересипі, зупинка «Цукровий завод», вулиця Наливна, 11, телефон адміністратора 795-49-15.

Зв’язалася я також з «Німецьким притулком» — так його, збудований громадянами Німеччини, прозвали одесити. Це центр скорочення чисельності безпритульних тварин гуманними методами, він теж тримається на благодійності і аж ніяк не процвітає.

Тому директор притулку Ірина Іванівна Наумова закликає до добрих людей: «Будемо вдячні за будь-яку допомогу!». Тільки харчові відходи не несіть — це чревате отруєннями. Ви можете допомогти благодійній установі сухими кормами та консервами для тварин, препаратами, своєю працею. Телефон чергового лікаря: 787-44-27, — вам пояснять, що, де і як.

Кричущий факт навела по «гарячому телефону» Ольга Іванівна Божа, невістка покійного Михайла Божого, народного художника СРСР, академіка. У ніч з 30 на 31 серпня з мармурової меморіальної дошки, що увіковічнює пам’ять одеського художника Божого, зірвали і віднесли його бронзовий портрет роботи скульптора Олександра Токарева. Пам’ятна дошка висить на стіні відомчого житлового будинку Спілки художників на вулиці Великій Арнаутській, 1, кут вул. Бєлінського. Була відкрита 4 лютого 1998 р. за підтримки тодішнього губернатора Руслана Боделана…
Ольга Божа одразу звернулася до Приморського райвідділу УМВС. Заяву прийняв Олександр Гарнік. Обіцяв відкрити кримінальну справу. «І що ж тепер?» — запитує хранителька спадщини художника.
І справді: як слідство просувається?
…Коли на кожному кроці проявляється елементарне зневажливе ставлення до людини, хіба це не ознака здичавіння? Маленький, але характерний штрих дає Лариса Герасимівна Пахоменко, яка мешкає на вулиці Малиновського, 71. Вона користується послугами відділення «Ощадбанку» на вул. Малиновського, 57. Пенсіонери у нас народ дисциплінований, намагаються вчасно оплатити комунальні послуги. Тому справно стають у чергу до віконця каси. А в тісному приміщенні відділення — три табуретки на всіх відвідувачів. І духота влітку була така, що люди опинялися на межі непритомності або гірше того — інфаркту. Подібну картину катування чергами — без можливості присісти і з нестачею повітря — можна спостерігати в багатьох відділеннях «Ощадбанку»…

«Чому, — обурюється читачка, — у керівництва Ощадбанку таке байдуже ставлення до власних рядових трудівників і до своїх клієнтів?! Чому в приміщеннях — ні кондиціонерів, ні вентиляторів, ні лавок у достатній кількості?!».

Ось ще випадок дикого «пофігізму» — інакше не назвеш — «компетентних служб». Повідала про нього Людмила Володимирівна Олійник з вул. Новосельського, 20. Три роки тому обвалився будинок, що впритул примикає до будівлі, в якій вона живе. Причому обидва будинки ще у 80-х були визнані аварійними. Від будинку, що звалився, залишилася стіна, значно вища за прилеглий флігель. І стіна ця дихає на ладан — того й гляди, впаде на покрівлю житлового будинку.

Л. В. Олійник звернулася до ДАСК. Там її… послали на Адміральський проспект, 33а, в управління ДАСК Приморського району. Несіть, мовляв, письмову заяву, ми телефоном заявок не приймаємо. А жінка — літня, інвалід. «Я-то, — каже, — віднесу заяву, та коли ще виберуся, а стіна загрожує обвалом щохвилини».

«Скоротити депутатський корпус для початку до 300 осіб! — наполягає Валентина Петрівна Левицька, прочитавши в нашій газеті аналогічну пропозицію читача. — Все одно третина депутатів на сесії не ходять, а які зарплати за наш рахунок отримують…».

«Гасло на бігборді: «Ми переможемо!» — іронізує Юрій Григорович Жарудняк, одесит у третьому поколінні. — Кого переможуть? З ким вони мають намір боротися? Вже не зі мною? Кого вони вчать жити? Одеситів?!».

Ю. Г. Жарудняк — можна сказати, ветеран нашої «гарячої лінії», тому що, скільки б разів його звернення не друкували, влада не реагувала. А людина вимагає простого: нормально замостити вулицю Толбухіна від однойменної площі до 9-ї станції Фонтану. «Нехай голова Київської районної адміністрації проїде цим маршрутом хоч раз, — закликає читач (якщо вірити його підрахункам, вже вшосте). — Така розбита вулиця видає найглибшу неповагу до імені, яким вона названа, і до людей, які на ній живуть».

Наступного понеділка, 17 вересня, на «гарячому телефоні» «Вечірньої Одеси» 64-99-13 чергує завідуюча відділом інформації Тетяна Степанівна Жакова.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса