Почувши це запитання на Суворовській алеї парку від людей, що йшли назустріч, скажу відверто, — отетерів. Що відбувається зі мною чи з ними? Прийшовши до тями, зрозумів, що справді йдемо ми територією, яку лише віртуально можна назвати парком: розбиті алеї, проїжджаючий транспорт, зарості бур’яну та дикої порослі, руїни, бруд, невпорядкованість… Не одеситам це розповідати — всі знають катастрофічний стан парку, знесеного «перебудовою», «демократизацією», «приватизацією» та іншими катаклізмами. І все це «парк культури та відпочинку», це «парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва», як написано на будівлі адміністрації. По суті, він має бути зразковим…
Ну, з негідним нині станом парку розібралися (див. статтю в «ВО» № 110/9636 від 28 липня). А чи є в нього «завтра», і яке воно? Давайте разом розглянемо затверджені на сесії Одеської міської ради 19.04.2012 р. (www.odessa.ua) схему меж та зонування території парку ім. Т.Г. Шевченка та «Проект утримання та реконструкції території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ім. Т. Г. Шевченка», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1, які розроблені КП «Одеспроект» у 2012 р. (www.citymap.odessa.ua, www.ps-marazlievskaya.od.ua).
При абсолютно незадовільному забезпеченні одеситів зеленими зонами відпочинку (34% від вимог ДБН 360-92), площа парку зменшена зі 100 га (у 1930-х рр.)
до 44,3597 га. Але, разом з тим, схвалені депутатами документи затвердили подальше скорочення площі озеленення парку. Зокрема, наприклад, шляхом надмірного відчуження на користь стадіону. Незважаючи на те, що на стадіоні тепер знищені бігові доріжки, тенісні корти, баскетбольний та гімнастичний майданчики та ін., контури виділеної йому площі не скорочені, а навпаки — додатково поглинули частину площ озеленення парку з північної та південно-західної його сторін. Стадіону надано значні території для будівництва будівель адміністрації та готелю, замість використання для цих цілей вельми об’ємних підтрибунних просторів. Разом з тим значна їх частина надана, наприклад, зовсім недоречному в центрі парку банку (?!). Це призвело до додаткових незручностей для відпочиваючих, до створення автостоянок у межах парку.
Прийняті міськрадою документи не передбачають розширення площі озеленення, наприклад, шляхом включення до неї майданчиків верхньої тераси за парапетами парку вздовж Суворовської алеї, особливо в частині від майданчика пам’ятника Невідомому матросу до території Карантинного («Чумного») кладовища, шляхом освоєння невикористовуваних схилів над портом, «легалізації» та благоустрою прилеглого скверу вздовж вулиці Чорноморської. Не передбачається повернення парку зловмисно відчуженої у 2006 р. в користування пологовому будинку території парку між ним та Ланжеронівською аркою — у зв’язку з фактичною ліквідацією пологового будинку і навіть руйнуванням самої будівлі. Більше того, затверджені документи узаконили будівництво в зеленій зоні трансформаторної підстанції (ПС), нові додаткові проїзди до стадіону та до передбачуваних будмайданчиків біля стін астрономічної обсерваторії університету (ПС і ще чогось, поки нам невідомого), зі знесенням зелених насаджень.
Затверджені депутатами документи не відповідають вимогам пам’яткоохоронного законодавства України (Закон України «Про охорону культурної спадщини», Земельний кодекс — щодо захисту місць поховань та ін.). Зокрема, не встановлені охоронні зони пам’яток історії та культури, що знаходяться на території парку, в тому числі Алеї Слави, не передбачено встановлення пам’ятних та охоронних знаків.
Позначена на плані заповідна (меморіальна) зона охорони Карантинного кладовища лише в дуже невеликій частині збігається з територією власне кладовища та Чумного кварталу, де є історичні поховання. Цим, як показують події, що розвиваються, допускається проведення протизаконних будівельних робіт на території самого кладовища. Проведене вже відновлення танцмайданчика, що безпосередньо примикає до Карантинного кладовища, неприпустиме за нормами Земельного кодексу України та загальнолюдської моралі. Поза територією парку опинилася вежа Карантинного кладовища — єдина збережена споруда цього пам’ятного місця (рішення облвиконкому № 652 від 25.12.2012 р.).
Господарська зона, що примикає зі східної та південної сторін до астрономічної обсерваторії (комплекс будівель-пам’яток XIX ст.), та пропозиції щодо її забудови не відповідають вимогам щодо захисту пам’яток. Зокрема, необхідності створення охоронної зони навколо пам’ятки, діяльність в якій не повинна суперечити та перешкоджати функціонуванню самого об’єкта культурної спадщини. Плановане будівництво біля самих стін астрономічної обсерваторії ПС, заради якого, власне, і проведено зонування парку, суперечить вимогам щодо охорони та планування будівництва в «історичному ареалі м. Одеси» (затверджено наказом Міністерства культури та туризму від 20.06.2008 р. № 728/0/16-08 «Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення зон охорони пам’яток, меж і режимів використання історичних ареалів м. Одеси та занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України»).
Відкритий з 2011 р. вільний і дуже активний проїзд автотранспорту дорогою, що примикає до Ланжеронівської арки-пам’ятника, несе загрозу її збереженню, погіршив умови для відвідувачів парку, призводить до сильного забруднення повітря. На прилеглій до пам’ятника території активно знищується цінна рослинність — дерева, вічнозелені кущі та газони, алеї регулярного планування. Не розроблені пропозиції для часткового можливого відновлення первинного планування парку, як парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва, щодо взяття під охорону держави гідних того об’єктів, наприклад, будівлі колишньої ПС першого в місті трамвая навпроти будівлі адміністрації, підпірної стіни карантину, пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам.
Зонуванням парку (розд. 6 проекту) з неосмисленим урахуванням лише Закону України «Про природно-заповідний фонд України», без достатнього та кваліфікованого аналізу ситуації, встановлено низку недоладностей. Так, територія обсерваторії університету не виділена з території парку, а включена до «наукової зони» парку. Це створює повний абсурд, оскільки передбачає, що «на її відвідування мають право лише співробітники парку у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків, а також фахівці інших установ з дозволу адміністрації» (парку?!), при тому, що це територія обсерваторії, режим роботи якої встановлює ректорат ОНУ ім. І. І. Мечникова та керівництво обсерваторії, а не парку Шевченка.
Територія Карантинного кладовища потрапила до «заповідної зони» парку, відвідування якої «забороняється, крім випадків, коли це пов’язано з проведенням наукових спостережень». Це застосовно для умов заповідника «Асканія Нова», але зовсім не для даної ситуації в парку Шевченка.
Безпосередньо біля стін обсерваторії всередині парку створена «адміністративно-господарська зона», в якій «дозволяється будівництво житлових, громадських, адміністративних, побутових та інших об’єктів відповідно до генерального плану м. Одеси». Це, як показала практика «посадки» в цьому місці ПС, є повним абсурдом. Те, що потрібно для «Асканія Нова», зовсім незастосовне в ЦПКіВ.
Депутати затвердили явне погіршення умов відпочинку в парку, в тому числі з дітьми (парк — місце прогулянок двох дитячих садків, груп літніх шкільних таборів), для занять фізкультурою та спортом (учнів поруч розташованих гімназії та ліцеїв — педагогічного, морехідного, техфлоту), а також для туризму. Одна з причин — інтенсифікується і не припиняється довільна їзда автотранспорту парком у так званій «експозиційній зоні для відпочинку», визначеній проектом та схемою зонування. При цьому в розд. 3 проекту зазначено, що «Територія парку — пішохідна зона, де можливий допуск спецавтотранспорту в екстрених випадках». Фактично ця вимога порушується в масовому порядку і систематично. Не вирішено завдання створення підземного проїзду транспорту до паркінгів стадіону, закладене в проект його будівництва, що призвело до перетворення парку на зону вільного проїзду всупереч чинним правилам і нормам.
Надто близько до парку прокладена естакада порту в районі колишнього літнього кінотеатру, що призводить до забруднення повітря «експозиційної зони» автотранспортом, який обслуговує контейнерний термінал на Карантинному молу. Ситуація значно погіршиться після введення в експлуатацію додаткової території терміналу, оскільки це призведе до інтенсифікації руху автотранспорту естакадою. Погіршать якість повітряного середовища парку і знову розпочаті перевантаження навалювальних вантажів на причалах Карантинної гавані порту (залізорудні окатиші, металобрухт, руда, зерно). Спалювання сміття очевидне, оскільки до парку тягнеться вранці дим з порту. Прийняті документи про це замовчують, компенсаційні заходи не передбачені.
Затверджений проект містить низку граматичних та фактичних помилок. Наприклад, об’єкти культурної спадщини в розділах 1 і 3 іменуються по-різному, довільно. Олександрівський парк заснований імператором Олександром другим не «у 1865 році», як зазначено в розд. 4, а в 1875-му. У розділі 5 «Фауна» відсутні дані про ссавців, що мешкають у парку — білок, щурів та диких собак, що має вимагати в кожному випадку застосування адекватних заходів. Не враховано масовий вигул у парку домашніх тварин.
Висновок доводиться робити однозначний і неприємний. Затверджені на сесії Одеської міської ради 19.04.2012 р. схеми меж та зонування території парку ім. Т. Г. Шевченка, а також проект реконструкції парку не відповідають законодавству України та інтересам громади м. Одеси, містять значні та принципові помилки та недоробки. Відсутня комплексність у вирішенні проблем парку. Все це викликало суспільну напруженість у місті. А тому прийняті документи мають бути терміново переглянуті. У зв’язку з численними та принциповими недоліками до перегляду цих документів та прийняття зваженого рішення, що відповідає інтересам громади міста, необхідно накласти мораторій на будь-які будівельні роботи в парку, в першу чергу — земляні. Надалі питання реконструкції міських парків, скверів, пляжів, як таких, що мають велике соціальне, культурне, рекреаційне та духовне значення для мешканців міста, до розгляду їх виконкомом та сесією міськради в обов’язковому порядку необхідно представляти для розгляду громадянам міста та постійній комісії міськради з питань культури, духовності та взаємодії з громадськими організаціями.











