пн, 16 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Після ухвалення Закону про «регіональні» мови Верховна Рада схвалила низку неоднозначних ініціатив. Поки українське суспільство охопила хвиля протестів та запеклих суперечок, а ЗМІ всю увагу приділяють «мовному» питанню, правляча коаліція ухвалила закони, які обійдуться Україні не в один мільярд гривень.

Тендери закриваються

4 липня, коли вже добу біля Українського дому опозиція з перервами на сутички з «Беркутом» протестувала проти ухвалення Закону про регіональні мови, Верховна Рада України ухвалила ще один важливий для країни документ — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель». Цим законопроектом парламент фактично закрив від українців інформацію про тендери та їхні підсумки: результати держзакупівель тепер можна не публікувати у «Віснику державних закупівель». Більше того, тепер державні підприємства (в тому числі — комунальні, госптовариства з часткою держкапіталу понад 50%, казенні підприємства) отримали можливість проводити закупівлі за скороченою процедурою. Ухвалений закон про тендери дозволяє згаданим підприємствам навіть не проводити торги. Правда, є виняток: торги повинні все ж проводити монополісти. Крім того, торги проводяться в тому випадку, якщо закупівля здійснюється за рахунок державного бюджету.

Примітно, що цей документ ухвалили, незважаючи на висновок головного юридичного управління парламенту, який підкреслює, що передбачене законопроектом розширення переліку випадків, на які не поширюється Закон про держзакупівлі, може призвести до «обмеження конкуренції у відповідних сферах, підвищить корупційні ризики та неефективність витрачання бюджетних коштів і призведе до додаткових бюджетних витрат».

Експерти вже підрахували збитки від цього законопроекту. За словами заступника директора київського офісу Фонду українсько-польського співробітництва Святослава Павлюка, Україна після ухвалення цього закону втратить до 270 мільярдів гривень. «Українські держпідприємства можуть бути тотально виведені з-під дії тендерних процедур напередодні виборів. Йдеться про легалізацію безконтрольного розкрадання 250 мільярдів гривень державних коштів, які не будуть фіксуватися навіть у «Віснику державних закупівель», — попереджала народний депутат Леся Оробець напередодні голосування.

Крім цього, народні обранці розширили перелік видів закупівель, які не підпадають під дію закону. Таким чином, «держзакупівлями» тепер не вважаються закупівлі для організації та здійснення гастролей і фестивалів національного рівня, а також для забезпечення національних спортивних збірних, придбання та оренда нерухомості, послуги, що надаються для здійснення емісії або купівлі-продажу цінних паперів, навчання у закордонних вишах.

Як же відреагувала на такий закон опозиція, яка не раз критикувала «регіоналів» за потурання «тендерній мафії»? Поки прес-служби партій, що входять до Комітету опору диктатурі, мовчать. Самі політики не втомлюються пожинати плоди ухвалення «мовного» законопроекту. «З точки зору реальної політики Закон про держзакупівлі важливіший, ніж Закон про мови, адже він фактично виводить з-під контролю суспільства величезну кількість операцій з державним бюджетом, — говорить у коментарі «Подробностям» економічний експерт, член Української народної партії Борис Кушнірук. — Завдяки закону про тендери тепер можуть розкрадатися кошти, можливо, навіть, що перевищують держбюджет. Але опозиція більше зацікавлена в розкрутці закону про мову, який до того ж провели з порушенням процедур, нахабно. На цьому можна попіаритися. А ось ті ж «регіонали» не тільки ухвалили закон про мову, але й «під шумок» наприймали таких законів, які дуже серйозно позначаться на економіці України».

Самі ж опозиціонери обіцяють розібратися з цими законопроектами. Але потім. «Наша аналітична служба вже вивчає ті закони, які ухвалені «за ширмою» закону про мову», — сказав «Подробностям» прес-секретар ВО «Свобода» Юрій Сиротюк. «Будуть і політичні заяви, і дії наших груп в облрадах і міськрадах», — зазначає він — Ми чудово розуміємо, що цей закон про держзакупівлі, та й багато інших, ухвалених цими днями, є відверто корупційним і лобістським. Адже крім тих депутатів, які працюють на Кремль, більшість у Верховній Раді зайнята набиванням власних кишень». Водночас, Сиротюк не впевнений у доцільності проведення протестних акцій щодо цих ініціатив: «Сесія закривається. А протестувати навпроти порожньої будівлі Верховної Ради — безглуздо. Крім того, зараз головне для нас — мова. Адже це одне з стрижневих питань. Якщо ми втратимо мову, дуже складно буде боротися за інші цілі, в тому числі й за економіку України. Така наша позиція», — зазначає Сиротюк. У будь-якому випадку, запевняє він, дії нардепів не залишаться без оцінки. Але поки що всі дії опозиціонерів сконцентровані навколо захисту української мови. Між тим, за ці дні депутати встигли ухвалити й багато інших не менш важливих для економіки країни законів.

З владою заодно

Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» — не єдина законодавча ініціатива народних депутатів від правлячої коаліції, ухвалена за ці дні. «Питання не тільки в держзакупівлях. За час відсутності опозиції в сесійній залі більшість встигла ухвалити масу сумнівних законів. Від виділення великої суми для Генпрокуратури і до закону про держзакупівлі. Фактично, за «димовою завісою» у вигляді мовного питання сховалося найбільше перерозподіл ресурсів у новітній історії країни», — говорить у коментарі «Подробностям» політолог Петро Олещук. Наприклад, та ж Генпрокуратура отримала додаткове фінансування на 174 мільйони гривень. Крім того, Центрвиборчком отримав близько 1 мільярда гривень на оснащення виборчих дільниць відеокамерами. 2,2 мільярда гривень відійдуть на підтримку вугільної галузі країни. При цьому в травні Президент України Віктор Янукович підписав закон, що дозволяє і визначає порядок приватизації шахт.

Цікаві й зовнішньоекономічні ініціативи парламентаріїв. Наприклад, 5 липня ВРУ спростила процедуру проведення бартерних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Ці нововведення на руку українському великому бізнесу, пов’язаному з імпортом та експортом. Загалом, економічних нововведень, які загрожують збільшенням корупції та розграбуванням бюджету, за кілька днів, що минули з моменту ухвалення закону про мови, вистачає з надлишком.

При цьому, опозиція поводилася вельми пасивно, виправдовуючись боротьбою за українську мову. «Що характерно, опозиція пішла. Спікер оголосив про відставку. З голосуванням — хаос. У підсумку кінці всього, що відбувається, губляться. Ніби хтось заздалегідь запланував усе, що відбувається, і відтермінував саме на цей час найодіозніші законопроекти. Мовчання опозиції з цих питань змушує замислитися про природу їхніх взаємин з владою. Дуже схоже, що вони грають свою роль у спільній грі, на кону в якій не мови, а гроші», — зазначає П. Олещук.

І справді, на носі вибори. А питання фінансування виборчої кампанії — вельми нетривіальне і не пусте. У цьому контексті привертає увагу і закон, який регулює діяльність благодійних організацій. Він був ухвалений 5 липня. Цей документ скасував правові обмеження створення та діяльності організацій за територіальною ознакою, спростив реєстрацію цих організацій. Але варто зазначити, що благодійні організації дуже часто використовуються для приховування джерел фінансування не тільки політичних сил, але й органів влади. В Україні не раз намагалися розірвати цей порочний зв’язок. Але щоразу знаходилися причини для того, щоб відкласти реформи.

Поки опозиція продовжує виводити на вулиці небайдужих до мовного закону, в парламенті продовжують ухвалювати економічні ініціативи, які вельми болісно позначаться на українській економіці. І пасивність опозиції в цьому питанні вельми підозріла.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса