Так відповіли учасники акції, що проходила вчора біля облдержадміністрації, на запитання: «На підтримку чи проти Закону про мови ви тут стоїте?».
Особливої пікантності акції «чи то «проти», чи то «за» надавали прапори з портретами Сталіна, які також були присутні на площі. Як відомо, Йосип Віссаріонович свого часу написав спеціальну працю «Марксизм і питання мовознавства», тож способи вирішення мовних проблем по-сталінськи цілком можуть надихати деяких наших політиків.
Ще більше заплутали ситуацію з учасниками акції біля обладміністрації молоді люди, які тримали плакат «Ми за єдину — українську», але при цьому стверджували, що вони… з Партії регіонів!
Олег Володимирський
Опозиціонери обласної ради теж протестують
Вчора, у п’ятницю, відбулася чергова, тринадцята, сесія Одеської обласної ради.
Представники опозиційних партій «Батьківщина» та «Фронт змін» участі в її роботі не взяли, протестуючи проти ухвалення Верховною Радою Закону про засади державної мовної політики.
Докладніше про сесію, що відбулася, та ухвалені на ній рішення ми розповімо в наступних номерах «ВО».
Новий виток кредитної історії та прибуття контролерів на узбережжі
Чергова сесія міськради запланована на 17 липня, але 5 липня депутати зібралися на сесію позачергову. Терміновий збір знадобився для того, щоб затвердити в новій редакції терміновий кредитний договір з «Ерсте Банком» про реструктуризацію сумнозвісної муніципальної позики 2007 року.
Як пояснила керівник департаменту фінансів-заступник міського голови Світлана Бедрега, з 50 млн. швейцарських франків місто погасило 10 млн. у 2010 році та ще 10 млн. — у 2012-му. Залишилося погасити 30 млн. швейцарських франків. За домовленостю, досягнутою нині з «Ерсте Банком», 50 відсотків заборгованості (15 млн. швейцарських франків) залишається в іноземній валюті, а 50 — переводиться в гривні. Щодо термінів погашення, Світлана Бедрега назвала такі: у 2013 році місто має погасити 10 млн. швейцарських франків, у 2014-му — 12 млн., у 2015-му — 8 млн. Відсотки за кредитом погашатимуться щомісяця, тіло кредиту — щокварталу. Місто перекредитовано під 19,65 відсотка річних у гривні та під 7,5 відсотка — у швейцарських франках. 2015 рік — остаточний термін виплат. Такий варіант реструктуризації боргу керівник департаменту фінансів назвала оптимальним.
Депутати затвердили представлений проєкт договору, і він тут же, у сесійній залі, був підписаний міським головою та представником «Ерсте Банку». Депутат з фракції «Родина» Ігор Марков назвав перемогою гривневий кредит під 19 відсотків річних. А позафракційна депутатка Оксана Дроган звернула увагу на те, що згідно з одним із пунктів договору місто не зможе в жодному банку взяти кредит. «Зможе, якщо поставить банк-кредитор до відома»,— пояснила Світлана Бедрега, а міський голова бурхливо відреагував: «Який новий кредит?! Нам би з цим розрахуватися!».
Олексій Костусєв назвав підписання договору з банком «подією, яка увійде в історію міста» та оголосив: «Загроза фінансового краху Одеси ліквідована».
На сесії внесено відповідні доповнення та зміни до бюджету — місто виплатить банку 348 млн. грн., а загальна сума погашення з відсотками — 664 млн. грн.
Питання, що стали причиною скликання позачергової сесії, були вирішені. Але на трибуну піднявся депутат-регіонал Денис Балух, за пропозицією якого до порядку денного внесли ще два проєкти рішень. Він запропонував «у зв’язку з незаконною забудовою узбережжя та встановленням там тимчасових споруд» створити контрольну комісію і тут же оголосив її склад — 13 депутатів. Депутат з фракції «Родина» Георгій Селянін поцікавився, чому в комісії лише депутати-регіонали? На що Денис Балух відповів: «Створення комісії — ініціатива фракції Партії регіонів. Ми створюємо її, щоб працювати, а не піаритися, і нестимемо відповідальність». Однопартійця Г. Селяніна підтримав Ігор Марков: «Чому питання слухається «з голосу»? Завжди комісії створювалися за квотним принципом, депутати інших фракцій теж повинні брати участь. А якщо інші депутати не потрібні, може, й на сесії тоді приходити нічого?»
Готовність «не піаритися, а працювати» виявив і позафракційний депутат Микола Пеструєв. Комуніст Василь Поліщук наполягав на тому, щоб усі фракції висунули своїх представників до комісії. У підсумку ініціатори створення комісії погодилися включити до неї ще п’ятьох депутатів, прізвища яких встигли назвати керівники інших фракцій: Селяніна, Пеструєва, Кисловського, Крука, Танцюру. Отже, контролюватимуть ситуацію на узбережжі, крім муніципальних управлінь та служб, ще 18 депутатів.
Не оминула увагою на позачерговій сесії і тема «мовного» закону, навколо якого зараз вирують пристрасті в країні. На знак протесту проти ухвалення Верховною Радою Закону «Про засади державної мовної політики» брати участь у сесії відмовилися депутати двох фракцій — «Батьківщини» та «Фронту змін». З трибуни сесії керівник фракції Партії регіонів Геннадій Труханов зачитав текст листа Президенту та Верховній Раді, в якому висловлено «всебічну підтримку та глибоку вдячність Президенту та парламентській більшості за врегулювання на державному рівні права громадян на рідну мову» та висловлено готовність «зосередитися на виконанні завдання «Дві мови — одна країна».
Депутатам запропонував і цей лист підписати. Обговорення, що намітилося, міський голова відкривати не став: «Хто хоче, поставить свій підпис».
