Я інвалід Великої Вітчизняної війни першої групи, гвардії рядовий піхоти. Нагороджений орденами, в тому числі — «За мужність», медалями «За героїчний штурм і взяття Будапешта», «За героїчний штурм і взяття Відня», «За перемогу над Німеччиною» та багатьма іншими — ювілейними.
Звісно ж, здоров’я моє бажає кращого. 1 червня самопочуття сильно погіршилося і каретою швидкої допомоги мене доставили до лікарні № 10 з підозрою на шлунково-кишкову кровотечу. Терміново помістили мене до хірургічного відділення, до палати для інвалідів війни. Теплотою та турботою оточили мене завідувач відділенням кандидат медичних наук Сергій Михайлович Демидов та лікуючий лікар Олександр Олександрович Тімуш. Відразу ж обстежили і, виявивши виразку дванадцятипалої кишки, розпочали інтенсивне лікування, застосовуючи сучасні препарати. Моє самопочуття покращувалося з кожним днем.
До того ж тут мене консультував і завідувач урологічним відділенням № 2 доктор медичних наук Олександр Валентинович Борисов. Це він та його колеги у 2003 році діагностували у мене злоякісну пухлину передміхурової залози. Оперував Олександр Валентинович разом із завідувачем кафедри урології та нефрології медуніверситету, доктором медичних наук професором Федором Івановичем Костєвим. Після операції я був під опікою лікуючого лікаря Станіслава Ілліча Відомського. У мене про них не тільки добрі спогади — вони зміцнили в мені віру в доброту людську, продовжили життя.
Тепер я кожні півроку здаю призначений мені аналіз крові — і результати чудові. Ну, хіба ці лікарі не мої ангели-охоронці? Я також вдячний усьому колективу — і хірургічного, і урологічного відділень. Нехай ніхто з них ніколи не знає біди. Здоров’я їм усім та їхнім близьким!
Спортивні новини
бокс Чемпіонка! Вже дворазова! Вихованка клубу «Квазар» (тренери — Євген…











