Ввечері мама виявила ту саму мишку-негідницю, яка погризла в будинку в нашу відсутність усе, що можна гризти. Моментально вона пронеслася біля ніг і сховалася. Куди? — я так і не дізнався від свідків — мами та бабусі.
Сам я дружньо поставився до мишки, помахавши їй рукою на знак привітання і сказавши кілька ласкавих слів. Але взагалі-то в душі я боюся мишей так само, як смикаючоїся рибки на рибальському гачку, — боюся дуже сильно. Так-так, негідниця (тобто мишка) не вважатиме за потрібне не турбувати нас під час сну цієї ночі.
Я, правда, сподівався, що миші цієї місцевості виявляться гуманними щодо нас.
І марно! За одну ніч мишина сім’я примудрилася перепробувати всі крупи, якими ми запаслися на місяць дачного життя. Частково запаси висипалися з продірявлених пакетів, дещо довелося викинути.
Тато став робити мишоловку. А я думати, як уникнути мишачої трагедії в нашому домі.
Спортивні новини
бокс Чемпіонка! Вже дворазова! Вихованка клубу «Квазар» (тренери — Євген…











