Володимира Петровича Романюка в нашому місті знав і стар, і млад. Минуло три роки, як закінчився його земний шлях. Він багато встиг зробити, і його по-доброму згадують люди.

Понад 14 років Володимир Петрович працював головою Київського райвиконкому. Його ідея створити в районі ради місцевого самоврядування знайшла підтримку у мешканців, оскільки це давало можливість встановити тісний зв’язок з кожною родиною, учасниками війни, інвалідами, самотніми людьми, сиротами — усіма, хто гостро потребував соціальної допомоги.

Голова райвиконкому завжди був у курсі, як живуть найбільш незахищені мешканці району. Двері його кабінету були відчинені для кожного. За роки роботи В. П. Романюка в Київському районі з’явилися будинок для ветеранів на вулиці Педагогічній, будинок милосердя на вулиці Терешковій, центр реабілітації ветеранів на вулиці Генерала Петрова. У районі споруджено пам’ятник воїнам-афганцям на 411-й батареї, встановлено 20 пам’ятників та меморіальних дощок. Ради місцевого територіального самоврядування були максимально наближені до людей, їхніх потреб. Володимир Петрович вважав своїм обов’язком допомагати знедоленим людям, підтримував обдарованих дітей. Яскрава, енергійна, любляча життя людина заражала всіх своєю енергією.

Його друзі та соратники щороку збираються в день його смерті та в день його народження. Минулого року в день 70-річчя від дня народження В. П. Романюка вони встановили меморіальну дошку на знак поваги та пам’яті.

У день народження В. П. Романюка зберуться ті, хто довгі роки жив з ним поруч, і цього року.

Лауреат конкурсу «Вечірньої Одеси» пам’яті Бориса Дерев’янка «Люди справи», чесна і порядна людина, надійний друг… Таким він запам’ятався одеситам. Одного разу я запитав Володимира Петровича, чи вірить він у долю? Відповів: «Віра надає людям сил. Повинні ж настати часи, коли ми дивитимемося прямо один одному в очі, коли не буде поруч принижених і скривджених людей з простягнутою рукою. Тривожить мене те, що про людей згадують тільки під час передвиборчих кампаній, зовсім забуваючи про них вже наступного ж дня після здобуття довгоочікуваного владного статусу…».