ср, 18 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Так говорить вчителька української мови та літератури Скосарівського навчально-виховного комплексу «дитячий садок-школа» Миколаївського району О. М. Миронова.

Близько десяти років очолює Ольга Михайлівна районне методичне об’єднання викладачів-предметників цього напрямку, в рідній школі є одним з активних членів методичного об’єднання предметників гуманітарного циклу. Цю життєлюбну, енергійну жінку колеги десяток років обирали головою первинної профспілкової організації, а батьківська громадськість — головою шкільної ради. У минулому не один раз ставала членом виконкому Скосарівської сільради, а зараз очолює її адміністративну комісію. Це шанована в селі людина.
«Як стала вчителькою? — О. М. Миронова зазвичай посміхається при цьому запитанні. — Випадково!» Мріяла Ольга після закінчення школи вивчитися на юриста-правознавця, щоб захищати права людей (зокрема, їй хотілося бути працівником прокуратури): несправедливість завжди обурювала. Однак поговорила дівчина одного разу зі співробітниками Миколаївського районного відділу освіти, і ті переконали, що вчительська професія не гірша, навіть набагато вдячніша — адже добрі вчителі в пам’яті учнів живуть довгий час, якщо не вічно.
Ольга одночасно навчалася у виші та працювала в школі. Вчительська нива так захопила, що ні про які інші стежки вже не мріялося. У перші роки разом з учнями відкривала для себе нові літературні образи, глибше пізнавала світ фонетики, граматики, синтаксису мови. Понад 20 років віддано Скосарівській школі. «Завдяки дітям маю сьогодні серйозний досвід роботи, — говорить О. М. Миронова. — І величезне задоволення від неї!»
Ця вчителька працює з натхненням не тільки на уроках, але й у позаурочний час. Старшокласники з її допомогою проводять «Посиденьки», вчаться плести вінки з перших весняно-літніх квітів, запрошують на зустрічі цікавих людей (в тому числі й колишніх вчителів-пенсіонерів), чиї розповіді про минуле вчать життя в сьогоденні. Подією стає відвідування храму разом з учителем. Екскурсії по селу дають результати — хлопці міцніше пам’ятатимуть коріння своє, вони вже створили альбом зі старовинними піснями, почутими від старожилів. «Дякуємо нашій вчительці за любов до дітей і до рідного краю!» — говорять односельці.
Багато разів О. М. Миронова отримувала грамоти районної та обласної державної адміністрації, обласного інституту вдосконалення вчителів «за значні досягнення у професійній діяльності та багаторічну плідну працю». У 2011 році Ольга Миколаївна стала переможницею районного конкурсу «Жінка року» в номінації «Освіта і наука».
Сама Ольга Миколаївна Миронова говорить про своє життя рядками невигадливих віршів:
Дорiг на свiтi багато,
Проте у кожного свiй шлях.
Його потрiбно лиш обрати
i йти вперед, пiднявши стяг.
Стежка моя веде до школи,
Де шум i гамiр дiтвори.
Спочинку вiд дiтей не жду
Нiде й нiколи —
Нi в лiтнiй день, анi осiнньої пори.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса