У Києві 2-3 березня пройде перший Всеукраїнський з’їзд споживачів фінансових послуг. З банками говоритимуть на рівних. Організаторами заходу є народний депутат України Юрій Полунєєв та голова Асоціації антиколекторів та правозахисників України «Ваша надія» Федір Олексюк.
Днями керівник вищеназваної громадської організації побував в Одесі. Під час «круглого столу», участь в якому брали представники місцевих органів влади, фінансових кіл міста, а також організації, що представляють інтереси фізичних осіб — вкладників та позичальників, Федір Олексюк докладно розповів про те, чому інтереси громадян, які є споживачами фінансових послуг, стали потребувати системного захисту.
— Головна причина — різке падіння довіри населення до банківської системи, — пояснює голова Асоціації антиколекторів та правозахисників України «Ваша надія». — Причому, це явище спостерігається не тільки в Україні. За даними американських дослідників, практично в кожній економічно розвиненій країні понад 80 відсотків громадян, які користувалися послугами банків, винесли з цього спілкування тільки негативні емоції. Це дуже тривожний сигнал! Недовіра до банківської системи набуває глобального характеру. Саме тому лідери двадцяти провідних держав світу, обговоривши виниклу проблему, запропонували свої рекомендації. Перша з них: для відновлення довіри до фінансового сектору слід створити спеціальну структуру, що захищає інтереси споживачів фінансових послуг. З банками треба вести діалог на рівних. Тоді й поважатимуть, і прислухатимуться до прохань. Друга рекомендація — для захисту інтересів споживачів фінансових послуг необхідно розробити спеціальне законодавство. Безпідставні побоювання, що ці заходи призведуть до розвалу банківської системи. Навпаки, вони її тільки зміцнять, оскільки сприятимуть відновленню довіри населення до фінансового сектору економіки.
На жаль, це завдання непросте — відновлення довіри. Під час недавньої економічної кризи українська банківська система жила за принципом «рятуйся, хто може!». Проблеми позичальників, які потрапили у скрутне фінансове становище, банкірів не цікавили. За твердженням Федора Олексюка, з усіх європейських держав тільки в Україні банки були настільки безжальними щодо своїх клієнтів, хоча наслідки кризи виявилися однаково важкими для всіх учасників ринку фінансових послуг.
З 840 кредитних спілок, які діяли до «чорної» осені 2008 року, сьогодні понад половина мають серйозні проблеми. Вкладники цих проблемних небанківських структур просять у Держбюджету 3 мільярди гривень. Гроші потрібні для повернення вкладів та реанімації роботи «упалих» кредитних спілок. У Держбюджеті на ці цілі коштів немає.
Страхові компанії в масовому порядку, під найнеймовірнішими приводами, не виплачують страхові виплати. Є багато питань до діяльності недержавних пенсійних фондів, які реєструються без статутних фондів, а також ломбардів, яким законодавство дозволяє змінювати своє місцезнаходження без оповіщення про це клієнтів.
Навести порядок на ринку фінансових послуг допоможе нове законодавство, говорить Ф. Олексюк. Так, 26 грудня минулого року були зареєстровані основні правозахисні ініціативи — законопроекти № 9593 «Про споживче кредитування» та № 9594 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення на фінансових ринках України системи захисту користувачів фінансових послуг». Також 1 листопада 2011 року зареєстровані законопроекти № 9379 «Про заборону колекторських послуг щодо фізичних осіб-боржників» та № 9380 «Про тимчасове відтермінування сплати платежів за кредитними договорами, забезпеченими іпотекою у зв’язку з втратою позичальником постійного місця роботи та введення мораторію на примусове виселення з житла».
Обговорювати законопроекти будуть під час першого Всеукраїнського з’їзду споживачів фінансових послуг. До його оргкомітету, крім Асоціації антиколекторів та правозахисників України «Ваша надія», увійшли понад 30 громадських організацій та об’єднань, що займаються захистом та інформуванням громадян у сфері фінансових послуг, а також представники колекторського бізнесу, міжнародних фінансових організацій, національні та міжнародні експерти.











