пт, 20 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Ось і минає 2011-й. Час прощатися… Різним він був, цей рік: і добрим, і злим до жорстокості, і відчайдушно відвертим, і брехливим, і хоробрим, і боягузливим… Лик його визначали ми, люди. А ще він дарував нам можливість бачити сонце і посмішки дітей, чути музику і дорогих нам людей, навчив цінувати давніх і здобувати нових друзів… Тож скажімо спасибі йому, і нехай іде з миром.

А ми, як водиться, зустрінемо рік Новий, цього разу — 2012-й, з надіями на краще.

Надія Миколаївна Березіна з вул. Канатної, 97, більше двох років чекає, щоб з кранів у її квартирі вода йшла цівкою, а не капала так, ніби її повільно видавлюють з медичної піпетки. Жінка перерахувала цілий ряд відповідальних кабінетів, де їй клятвенно обіцяли, що «все буде гаразд», а в домоуправлінні, що на Пироговській, 3, навіть слюсаря обіцяли надіслати, та, видно, десь він заблукав. Головний інженер ДЕЗу «Фонтанський» А. Ю. Мінуліна на мій дзвінок відповіла: «У нас там два будинки без води. — «Водоканал» мав виїхати — дві заявки ми дали, але досі так ніхто й не приїхав».

На останньому слові телефонна слухавка сердито квакнула, перервавши наші «переговори». Вимушена продовжити їх письмово: «Алло Юріївно, у квартирі нашої читачки вода погано йде і тоді, коли вода в будинок надходить, тож розберіться все ж конкретніше».

А знаєте, про що мріє, регулярно сплачуючи всі житлово-комунальні рахунки, 82-річна М. П. Пустовіт з вул. Терешкової, 49? Нарешті зігрітися. Температура в її житлі вже кілька років ледве-ледве дотягує до 14—15 градусів. Поміняла жінка нещодавно, як радили фахівці, сантехніку на нову, обнадіяли вони ж, що тепер сильно потепліє, — ан ні, не вийшло. Тепер їй радять «спустити повітря».

Майстер дільниці № 3 ДЕЗу «Черемушки» Віктор Іванович Безродний обіцяв послати «пару сантехніків», і обіцянка його звучала дуже тепло.

А вже щоб здійснилася мрія мешканців будинку № 35 по вул. Гайдара, від імені яких дзвонив Ігор, достатньо одного помаху — ні, не чарівної палички, а керівної руки начальника — хоч того ж ДЕЗу «Черемушки», хоч підпорядкованої йому дільниці № 2. Тільки от начальники там, каже Ігор, змінюються надто часто. Тож замість керівного помаху, гляди, може вийти таке безладне метушіння: на мої телефонні дзвінки теж ніхто не відгукнувся. А зробити в цьому будинку сущу дрібницю: навісити міцні двері на вході до підвалу, де збираються бомжі і затівають гучні розбірки з двірниками. І двері, запевняє Ігор, «вже місяці два-три як є».

Ну а мрія Алли Олександрівни Тетервятникової (вул. Семінарська, 16) перегукується і з нашою, редакційною, мрією: нехай поштове відділення № 9 (втім, як і багато інших у місті) працює так, щоб «Вечірку» доставляли регулярно і вчасно. Наша передплатниця погодилася навіть на те, щоб їй приносили зібрані за тиждень газети тільки в суботу, так би мовити, — інформацію «другої свіжості». Але ж є і в Одесі добре працюючі поштові відділення. Клара Аркадіївна, наприклад, дуже задоволена обслуговуванням листоноші відділення № 74 Галини Володимирівни Костенко, і бажає їй здоров’я та гарної зарплати.

У «бабусі Юлі з вул. Преображенської», як вона себе назвала, чогось побоюючись, і Валентини Іванівни Савельєвої з житлового масиву Таїрова мрія нематеріальна: вони дуже хочуть, щоб опозиція залишила в спокої мера Одеси Олексія Костусєва, щоб ставилися до нього з належною повагою і дали можливість працювати, оскільки в місті справ невпроворот. «Якщо, — кажуть вони, — Олексій Олексійович не впорається — переоберемо». Жінки сильно переживають за мера і бажають йому здоров’я.

Здоров’я ж, успіхів та всіляких інших благ бажали і колективу «Вечірньої Одеси» всі, хто дзвонив на «гарячий телефон» — в тому числі й ті, хто жодних прохань не висловлював, наприклад, одеситка Олена Міхедова та Людмила Котельникова з Роздільнянського району.

Спасибі всім величезне! І нехай усі ваші бажання, мрії теж збуваються!

Якщо сильно захотіти та ще трохи і самому мрії підсобити, так і трапляється.

«Смачну» пригоду приберегла я вам, дорогі читачі, так би мовити, на десерт: попереду ж свята — нехай додається радості.

30 квітня «Вечірня Одеса» надрукувала листа з далекого Казахстану. Багдат Джакупова та Алтай Асаїнов (брат і сестра) розшукували свою сестру Гульнару Абільжанівну Степаненко, про яку не мали звісток 20 років. Вони знали, що проживає їхня сестра в наших краях, шукали, зверталися до різних солідних організацій, навіть із заступником мера Білгорода-Дністровського познайомилися, але, на жаль…

І раптом у листопаді на наш «гарячий телефон», коли чергувала моя колега Тетяна Жакова, подзвонив Станіслав Порфирійович Кондарук і повідомив, що, провідуючи свою матір, яка лікувалася в стаціонарі Старокозацької лікарні Білгород-Дністровського району, випадково дізнався, що в одній з нею палаті знаходиться… Гульнара Абільжанівна. Та сама!

Як розповів Станіслав Прокофійович, Гульнару прийшли провідати друзі і показали їй замітку в «Вечірці», мовляв, тебе розшукують. Щоб зв’язати розділених часом, відстанями та кордонами рідних людей, до цієї роботи підключилася і кореспондент карагандинської газети «Новый вестник», куди ми звернулися. Але Станіслав Прокофійович зумів випередити всіх: після неодноразових спроб він таки виявив в «Однокласниках» імена родичів Гульнари. Вони вже спілкуються. Тож мрії збуваються. Нехай збудуться і ваші, дорогі читачі! З Новим роком!

УВАГА! У зв’язку зі зміненим графіком виходу газети, у 2012 році наш «гарячий телефон» працюватиме ПО ПОНЕДІЛКАХ (а не по вівторках, як було раніше), з 10.00 до 12.00.

У понеділок, 16 січня, на телефоні 64-97-45 чергуватиме завідувачка відділом листів та соціально-побутових проблем Валентина Василівна ОНЬКОВА.

Ще раз нагадуємо, що в новому році «Вечірня Одеса» з телепрограмою виходитиме по четвергах.

Чекаємо від наших читачів не тільки звернень зі своїми проблемами, але й цікавих повідомлень про події, свідками яких вони стали.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса