сб, 21 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

У музеї імені М. К. Реріха 21—23 жовтня пройшла XIV міжнародна науково-практична конференція «М. К. Реріх і його сучасники. О. П. Блаватська і теософія. Колекції та колекціонери. Художники зарубіжжя». Конференцію привітав консул Генерального консульства Російської Федерації в Одесі Юрій Діденко.

Специфіка газетного жанру не дозволяє докладно висвітлити тематичну різноманітність цього традиційного для Будинку Реріха форуму, під час якого зробили доповіді науковці з Москви, Санкт-Петербурга, Києва та співробітники художніх музеїв з багатьох міст України, Росії, Молдови, Білорусі, а також з Держави Ізраїль. Три дні конференції — це живий обмін інформацією між музейниками, історія музейних колекцій та атрибуцій, ознайомлення широкої публіки зі скарбами музеїв колишнього СРСР, творчі портрети художників — класиків і сучасників.
Часом спливали й цікаві подробиці. Наприклад, з доповіді «Співаки Вірменії» Лідії Одегової, завідуючої науково-методичним відділом Миколаївського художнього музею ім. В. Верещагіна (а цей музей, як-не-як, у нас під боком), ми дізналися, що в Миколаєві живе правнучка Мартироса Сар’яна — художниця Анна Сар’ян, чиї роботи вже знаходяться в колекції музею імені Верещагіна. Точніше, живе вона на три будинки: в Москві, де народилася і закінчила «худграф», в Єревані та в Миколаєві. У Миколаївському художньому музеї є дві картини її видатного прадіда: «Спекотний день у горах» і хрестоматійно відомий «Московський натюрморт» (1956 р.), викуплений музейниками у 1979 році з приватної колекції Іллі Еренбурга.
…У ці дні Будинок Реріха отримав подарунки. Глава князівського дому Горчакових Андрій Анатолійович Горчаков, культуролог і кінорежисер-документаліст, одесит, який очолює фонд «Князівський дім Горчакових: милосердя, меценатство, просвіта», підніс музею виріб декоративно-ужиткового мистецтва — набрану з мідних пластин інкрустовану голову козла, виготовлену майстрами XIX століття. Ця голова — герб незалежного королівства Мустанг, або землі Ло, в Тибеті — законсервованого в середньовіччі куточка буддійського світу.
Тибетський виріб дістався дарувальнику від нащадків видатного радянського вченого-тибетолога Б. І. Кузнєцова, історика та знавця добуддійських релігій Тибету, автора багатьох монографій, ленінградця, блокадника. Андрій Горчаков представив конференції доповідь про проблеми збереження та популяризації творів тибетської культури.
Відзначимо, що єдиний в Україні тибетолог, старший науковий співробітник Інституту східнознавства ім. А. Кримського НАН України, кандидат історичних наук Олена Огнєва — учениця Б. І. Кузнєцова. Співпраця з Оленою Дмитрівною Огнєвою виявилася найвищою мірою плідною для музеїв Одеси. Наша газета писала про чудову монографію О. Д. Огнєвої, видану минулого року Будинком Реріха, — «Боги снігових гір, вогненно-спекотних пустель і прохолодних лісів», з підзаголовком науково-конкретним: «Образотворче мистецтво тибетської традиції в музеях Одеси». Шкода, що Олена Дмитрівна не змогла взяти участь у нинішній конференції: збирається в наукову поїздку до Індії.
Цікавим є й те збіг, що на конференції пролунала доповідь «Колекціонери Горчакови. Лінії життя і долі» завідуючої відділом Калузького обласного художнього музею, кандидата культурології Марини Звєрєвої, знавця садиб роду князів Горчакових, рюриковичів.
Ще один подарунок Будинку Реріха та одеситам — можливість побачити оригінали традиційного японського гравюри: тут, на Великій Арнаутській, 47, організована виставка ксилографії (гравюри на дереві), надана Харківським художнім музеєм. Дванадцять чудових аркушів, що належать художникам XIX століття, представляють тематичну серію «Бусідо» («Шлях воїна»).
Про японську ксилографію в колекції Харківського художнього музею зробила доповідь завідуюча його відділом декоративно-ужиткового мистецтва Тетяна Литовко.
…Музейники освоюють інформаційні технології, облаштовують власні сайти. Нині з’явився, наприклад, новий російський мережевий ресурс — Електронна енциклопедія «Образотворче мистецтво та архітектура російського зарубіжжя». На конференції відбулася «Електронна презентація каталогу іконопису з одеського Музею особистих колекцій імені О. В. Блещунова», яку провела науковий співробітник Наталія Гриднєва.
Російському релігійному філософу Олені Блаватській, з дня народження якої виповнилося цього року 180 років, а з дня смерті — 120, були присвячені доповіді О. В. Аліванцевої (м. Дніпропетровськ), О. В. Богданович та О. Н. Шелестової (м. Одеса), Т. В. Авер’янової (м. Москва).
Звісно, йшлося й про художника, чиє ім’я носить музей — ініціатор конференції: про Миколу Реріха. Про його творчість, експедиції та культурно-просвітницьку діяльність розповідали О. Г. Петренко та Н. Є. Порожнякова (м. Одеса), А. М. Шустова (м. Москва), В. В. Маліков (м. Горлівка), Ю. Д. Родіна (м. Дніпропетровськ). Загалом же тематика: кожен музей багатий чимось своїм, — давала розмах від українського палеоліту та Григорія Сковороди до Михайла Жука та російських «мирискусників» — і набагато далі…
«На мистецтвознавці лежить величезна відповідальність: куди він веде покоління, — підсумувала завдання конференції директор Музею імені М. К. Реріха, лікар, лауреат конкурсу нашої газети «Люди справи» Олена Григорівна Петренко, представляючи частину музейної колекції — спадщину живописця Федора Павленка та альбом-каталог. — Канон краси вироблений століттями, він продукт еволюції. І людина повинна доростати до цього еталону. Поширене нині звеличення «голих королів» — аморальне лицемірство. Є чіткі понятійні категорії ремесла і мистецтва, негативу і позитиву, незважаючи на те, що ненормальне, хворобливе і деструктивне може виглядати в наших очах привабливим через свою видиму неординарність. Здоровий спосіб сприйняття світу — це прагнення до досконалості».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса