Одеський літературно-меморіальний музей імені О. С. Пушкіна відкрив нову виставку робіт харків’янки Карини Супрун.
Рік тому Карина провела дебютну виставку в тих самих двох музейних залах, причому дирекція музею навмисно відкладала вернісаж до літа, коли серед відвідувачів багато дітлахів. І цього разу вчинили так само. Кілька робіт вже були тут минулого року, але більшість ляльок абсолютно нові. В першу чергу публіку цікавлять саме ляльки, хоча є й малюнки пастеллю, портрети тварин, в основному, кішок і собак. Так вже влаштований глядач, буденне не особливо його приваблює, подавай фантастичні персонажі на кшталт ельфів і фей, балерин і музикантів; непогано також сприймаються «Нефертіті», «Арлекін», «Жонглер». А ще вражає уяву «Тунгуський заєць» — дуже екзотичний і веселий звір, не в приклад цікавіший, ніж життєподібні зображення домашніх тварин. У самої Карини троє домашніх улюбленців, дві собаки і кішка, нерідко саме вони стають її «моделями».

На думку директора музею Алли Нірші, Карина ще не цілком розсталася з дитинством, тому й обрала собі таке лялькове хобі. Її роботи навіть не зовсім ляльки, це скоріше різновид інтер’єрної ляльки в жанрі «лялько-картини», адже персонажів автор поселяє в картинні рами. Грати ними можна, але обережно: в руки не брати, хоч би як хотілося помацати оксамитовий кантик або мереживну оборку чи погладити чарівну ганчіркову таксу, що слухає скрипаля («Маленький слухач»). Принцип «очима дивимося, руками не чіпаємо» доводиться нагадувати не тільки малолітнім, але й дорослим глядачам, інакше роботи набудуть засмальцьованого вигляду. Краще вигадати казку про ляльку, яка одного разу знайшла ошатний клаптик, і про те, що з цього вийшло…
В обрамленні та одяганні своїх ляльок Карина Супрун досягає висот смаку та віртуозності. Наприклад, її «Королевич» отримав одяг з оксамиту позаминулого століття, а «Фея з цукеркою» красується на тлі витонченої вишивки хрестиком. Тут багато і доречно застосовуються вінтажні тканини, мережива, осколки штучно вирощених мінералів (фіанітів) і навіть невеликий перл («Прима-Зіна»).

Головки та ручки лялькових малюків художниця випікає в духовці, як пироги, як «тісто» використовуючи глину або фімо (полімерна глина, що дає багато можливостей пропрацювати міміку персонажа).
Одного разу, ще не захоплюючись створенням ляльок, Карина Супрун відвідала лялькову виставку, це надихнуло її на створення перших робіт, які були роздаровані друзям і знайомим. Потім була участь у збірній виставці декоративно-ужиткового мистецтва, і вже згадана перша одеська «персоналка» минулого року.
Не виключено, що хтось із відвідувачів виставок самої Карини раптом вирішить зайнятися творчістю, створити свій ляльковий світ, своїх ляльок. Це завжди цікаво, адже ляльок багато не буває — запитайте будь-яку дівчинку, неважливо якого віку…











