сб, 21 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Кожну другу неділю останнього літнього місяця — цього року вона припадає на 14 серпня — країна відзначає День будівельника

На жаль, останні кілька років представники однієї з найважливіших галузей економіки нашого регіону зустрічають своє професійне свято в мінорному настрої. З зрозумілої причини. Світова економічна криза завдала українській будівельній галузі нищівного удару, від якого вона досі не оговталася.

Інша річ, що не дуже зрозуміло, як довго ще триватиме стагнація? На думку директора ТОВ «Стікон», члена регіонального комітету з економічних реформ при голові Одеської облдержадміністрації та економічної ради при міському голові м. Одеси, лауреата «вечіркінського» конкурсу «Люди справи» Леоніда Крючкова, за час кризи ті проблеми, які й раніше стримували розвиток галузі, але вона якось справлялася з ними, сьогодні перетворилися на топке болото, перейти яке будівельні компанії ніколи не зможуть без допомоги та підтримки держави.

— Треба зазначити, що недавня глобальна економічна криза мала фінансову основу, — говорить Леонід Якович Крючков. — Ті банки та фінансові установи, що вели вельми нерозбірливу кредитну політику, роздаючи, в тому числі, іпотечні кредити, як то кажуть, направо і наліво, потягнули за собою в безодню кризи й інші галузі народного господарства України. Будівельники опинилися серед головних постраждалих. Сьогодні іпотечне кредитування практично зупинилося. Брати позику під 20—25 відсотків річних може тільки відчайдушно смілива людина. Відчутно знизилася і купівельна спроможність населення. При цьому потреба в житлі залишається величезна, особливо у людей із середнім достатком. Однак з 2009 року по всій країні різко скоротилися обсяги будівельно-монтажних робіт, показник введення житла впав до рівня 2003 року: багато об’єктів законсервовано, будівництво нових практично не починалося. Стало зрозумілим, що без відродження механізму іпотеки будівельну галузь не підняти на ноги.

— Але як це зробити? Змусити банки знову видавати іпотечні кредити без відповідного та всебічного аналізу платоспроможності позичальника?

— Не треба нікого змушувати. У ситуацію має втрутитися держава. Зараз, наприклад, знову активно на самому верху йдуть розмови про так звані програми доступного житла. Пропонуються різні варіанти. Як на мене, то не треба нічого вигадувати надприродного. Якщо іпотека коштуватиме для позичальника 8—10 відсотків, то тоді велика частина житла, що будується, стане доступною для людей із середнім достатком. При цьому різницю між вищеназваною ставкою та реальною вартістю кредиту комерційному банку може на певних умовах компенсувати держава.

На підтримці держави гостро потребує будівельна наука. Про які продуктивні та перспективні теоретичні дослідження може йти мова, якщо вчені з тієї ж Одеської будівельної академії отримують сміховинні зарплати?

Думка ця не нова. Сім років тому була створена Державна іпотечна установа (ДІУ), яка нещодавно заявила про повернення до активних операцій з рефінансування іпотечних кредитів як на первинному, так і на вторинному ринку житла. Однак, щоб механізм іпотеки запрацював по-справжньому, держава повинна на порядок покращити фінансування ДІУ.

— Іпотека, без сумніву, ефективний фінансовий інструмент, який дозволить вдихнути життя в будівельну галузь. Але ж можна вкладати кошти в житло, що будується, не вдаючись до допомоги фінансової установи…

— На жаль, ця можливість обмежена Законом України «Про фінансово-кредитні механізми та управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», який набрав чинності кілька років тому. Нагадаю, що до прийняття цього закону фізична особа могла укласти безпосередньо із забудовником договір інвестування коштів в об’єкт будівництва. Тепер же напряму співпрацювати заборонено, а треба користуватися послугами посередника в особі Фонду фінансування будівництва (ФФБ), появу якого пролобіювали комерційні банки. Саме цей фонд, не будучи, до речі, юридичною особою, укладає з фізичними особами договори інвестування. Вигадано це було з благою метою: максимально надійно захистити права інвесторів. Однак, як показала практика, існування Фонду фінансування будівництва суттєво ускладнило процедуру взаємин між забудовником та інвестором, додало витрат фізичним особам при придбанні квартири, а також призвело до вимивання обігових коштів будівельних компаній: до 15 відсотків від обсягу всіх витрат на спорудження будинку до закінчення робіт «зависають» у фонді. Якщо в докризові часи відсутність 15 відсотків коштів ще якось можна було пережити, то зараз ця законодавча норма є гальмом на шляху відродження галузі. Тому нещодавно ми направили черговий лист до Верховної Ради з проханням внести зміни до Закону №3201-ІV від 15.12.2005 року, які дозволять, не скасовуючи ФФБ, знову залучати кошти фізичних осіб за прямими договорами із забудовниками.

— Що ще потрібно зробити, аби будівельна галузь ожила?

— Завдання номер один: привести до ладу і у відповідність до сьогоднішнього часу нормативну базу. Це ж нонсенс, що будівельники, як і раніше, працюють за СНіП 1962 року. За півстоліття з’явилися сотні нових технологій, застосовуються будівельні матеріали, про які в 1962 році можна було тільки мріяти, відчутно зросли вимоги до якості житла, що здається. А норми і правила залишилися старі.

Вкрай важливо скоротити час, який витрачають будівельні компанії на узгодження дозвільних документів на будівництво. Часто ходіння по інстанціях за бажаним підписом затягується на півтора — два роки і триває довше, ніж саме будівництво. Особливо це стосується процедури оформлення оренди земельної ділянки. Підставою для укладення відповідного договору є проєкт відведення ділянки, на розробку, узгодження та затвердження якого йде левова частка часу. При цьому стаття 15 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що умови договору оренди можуть бути визначені без розробки проєкту відведення земельної ділянки. Виходячи з цього, наша пропозиція звучить так — внести до статті 123 Земельного кодексу України та до інших супутніх нормативних актів зміни, які дозволять оформляти договір оренди земельної ділянки забудовником у короткострокову оренду на період будівництва без оформлення проєкту землевідведення.

На жаль, не виконуються прийняті на законодавчому рівні рішення щодо обмеження коштів, які повинні спрямовувати забудовники на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури. Як і раніше, принизливою процедурою залишається процедура узгодження проєктної документації. Навіщо, як то кажуть, пускати проєкт «по колу», коли є головний інженер проєкту, який ставить на ньому свій підпис і тим самим гарантує, що документація відповідає чинним нормам і правилам? Нарешті, на підтримці держави гостро потребує будівельна наука. Про які продуктивні та перспективні теоретичні дослідження може йти мова, якщо вчені з тієї ж Одеської будівельної академії отримують сміховинні зарплати?

— ТОВ «Стікон» виявилося одним із небагатьох підприємств будівельної галузі на Одещині, якому вдалося без будь-яких відчутних втрат пройти час кризи. Яке цьому є пояснення?

— Дійсно, кризу ми, в принципі, не відчули. У 2009 році практично не було падіння обсягів виконаних робіт порівняно з показниками докризового 2008 року. Торік зростання склало вже 165 відсотків. У нинішньому, не сумніваюся, збережемо цю тенденцію. Очікуване зростання — 125 відсотків. У першому півріччі ТОВ «Стікон» приступив до робіт за так званими задільними об’єктами загальною площею близько 110 тисяч квадратних метрів. Завдяки цьому всі структурні підрозділи компанії забезпечені роботою на кілька років вперед.

— Будівельному «перу» ТОВ «Стікон» належать такі примітні архітектурні ансамблі, як торговий центр «Метро» на 6-му кілометрі Овідіопольської дороги, ТЦ «Середньофонтанський», будівля інформаційно-обчислювального центру Одеської залізниці, 24-поверховий житловий будинок на проспекті Шевченка, житлові комплекси на проспекті Академіка Глушка та на Французькому бульварі. ТОВ «Стікон» брало участь у відновленні пам’ятки архітектури — Воронцовського маяка та зміцнювало фундамент Одеського театру опери та балету. Окремо в цьому ряду стоїть робота з відновлення Спасо-Преображенського кафедрального собору.

— Ми дуже пишаємося тим, що ТОВ «Стікон» стало переможцем тендера на виконання громадського замовлення. Основна трудність відновлення собору полягала в тому, що будівництво йшло, як то кажуть, з листа, адже розробленої проєктної документації не було. Креслення виконувалися за збереженими фотографіями. До честі проєктної групи — вона впоралася з поставленим завданням. Відроджений Спасо-Преображенський кафедральний собор — його освятив у липні 2010 року предстоятель Російської православної церкви Патріарх Московський і всієї Русі Кирил — став однією з головних визначних пам’яток і символом духовного відродження Одеси.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса