Мене, інваліда війни I групи, 6 травня запросили до школи № 27 на огляд строю та пісні 2—4-х класів. Юні моряки, десантники, льотчики, танкісти порадували нас стройовою підготовкою. Діти співали пісні, промовляли речівки, девізи. Нам дарували квіти та добрі побажання. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих у боях і тих, хто не дожив до сьогоднішнього дня.
Я — учасник першого першотравневого параду в Москві 1946 року. Як фронтовий шофер, на цьому параді вів машину через Червону площу. У ті далекі роки відкрили парад юні барабанщики Суворовського училища. До сьогоднішнього дня пам’ятаю, як чітко вони марширували.
Старання та майстерність дітей школи № 27 мимоволі нагадали мені ті далекі дні.
Я сидів у спортивному залі школи № 27 з ветеранами П. З. Паньковим та В. І. Когачовим. Коли ми вийшли зі школи, то ще довго обговорювали захід і захоплювалися. Ми побачили гідне покоління, яке, якщо треба, захистить нашу Батьківщину.
Дякую організаторам свята — директору школи В. І. Балашевій, завучу початкової школи Т. В. Кутенко, керівнику музею «Пам’ять» Н. А. Гарі, всім учителям 2—4-х класів, викладачам фізкультури та батькам.