Вперше за багато років наприкінці квітня та на початку першої декади травня в дельті Дністра немає паводків. Їх просто вкрало відомство, що регулює скидання води з Дністровської ГЕС, розташованої в Чернівецькій області. Це катастрофічно для біологічних ресурсів дельти та природних екосистем Нижньодністровського національного природного парку.

Дельта Дністра — одна з найбагатших біологічним різноманіттям водно-болотних екосистем Азово-Чорноморського регіону України. Тут розташований Нижньодністровський національний природний парк та заповідне урочище «Дністровські плавні». Практично вся територія внесена до списків Рамсарської конвенції та охороняється міжнародною спільнотою.

Тут розмножуються рідкісні для України та світової фауни види ссавців — видра, європейська норка, горностай, мала кутора та ін.; зустрічаються на прольоті, зимівлях та гніздуванні малий баклан, коровайка, колпиця, жовта чапля, орлан-білохвіст, чорний лелека, білоокий нирок. Десятки тисяч видів рослин, безхребетних, водних та наземних тварин, птахів, ссавців, риб, рептилій та амфібій створюють неповторний налагоджений біологічний механізм, який підтримує стабільність екосистеми водно-болотних угідь і дозволяє місцевим природокористувачам вирішувати ті чи інші економічні проблеми.

Роль цього природного механізму для людей у ​​теперішньому та у віддаленому майбутньому, навіть у наближеному вигляді, не може порівнюватися з новоствореними людиною штучними екосистемами. А найбільш стабільно та ефективно екологічна система водно-болотних угідь дельти Дністра, яка значною мірою залежить від відкриття шлюзів греблі ГЕС, функціонує при обводненні її заплави в терміни, максимально наближені до середньорічних. Це середина квітня — третя декада травня. Екологічний попуск у ці терміни дозволяє найповніше задовольнити потреби практично всіх біологічних рівнів екосистем, що охоплюють переважну більшість екологічних ніш водно-болотних угідь дельти. Про це ми неодноразово інформували адміністрацію Дністровсько-Прутського басейнового управління.

На основі багаторічного досвіду ми констатуємо, що збереження біологічного різноманіття в дельті Дністра в сучасних умовах безпосередньо залежить від весняних екологічних попусків з греблі Дністровської ГЕС. Важливо дотримуватися термінів та обсягів екологічних попусків, оскільки адаптаційні можливості екосистеми водно-болотних угідь тисячі років формувалися під впливом таких факторів.

З огляду на ступінь наповнення плавнів дельти Дністра, терміни паводка, температурний режим паводкових вод, згінно-нагінний ефект з Чорного моря та інші фактори, що визначають ступінь сприятливості паводка, що проходить, для водно-болотних екосистем дельти Дністра, а також ґрунтуючись на багаторічних спостереженнях у період різних за своїм режимом паводків (1977—2010 рр.), з урахуванням їхнього впливу на життя дельтових екосистем, ми запропонували оптимальний гідрограф екологічного попуску води з греблі Дністровської ГЕС. Він був спрямований через члена Дністровської басейнової ради до Комітету водного господарства для його включення в остаточному варіанті до планів на весну 2011 року. Туди ж був представлений гідрограф від Одеського облводгоспу.

Відповідно до протоколу міжвідомчої наради щодо встановлення термінів екологічного попуску з Дністровського водосховища від 31 березня 2011 року екологічний попуск мав розпочатися в другій декаді квітня, а саме — з 10 квітня. До цього періоду в дельті все мало квітнути, вода мала розлитися по всіх низинних ділянках. Але плавні стоять абсолютно сухі!

Попуск справді розпочався з 10 квітня. Однак через кілька днів, коли вода ще не дійшла до дельти Дністра, шлюзи греблі Дністровської ГЕС були наглухо закриті. І в річці потекла маленька струйка з витратами, які не дозволяють річці вийти на заплаву і залити територію дельти, де споконвіку нереститься риба, гніздяться птахи та вегетують сотні видів рослин.

Таке волюнтаристське рішення чернівецьких та київських чиновників від Комітету з водного господарства та енергетичного відомства є кричущим і не може бути ніяк виправдане. Навіть тим, що зараз у водосховищі йде слабкий приплив води, хоча НПР (нижній підпірний рівень) дорівнює 121 метру, і що сильно страждають рибні запаси водосховища. Але чиновники повинні пам’ятати, що одним з головних аргументів створення водосховища, за їхніми запевненнями, було саме те, що в період слабких припливів вони будуть скидати воду з греблі для здійснення санітарних, рибопродуктивних та екологічних попусків, настільки важливих для річки, що протікає по Молдові, ПМР та Україні.

І найголовніше. Неодноразово на різних нарадах та форумах вчені та екологи доводили чиновникам, що порівнювати збитки рибним запасам штучного водосховища з величезними збитками екосистемі дельти Дністра неправомірно і просто нерозумно. І ось знову, як і в попередні роки дефіциту стоку (Дністровська ГЕС функціонує з 1986 р., і про перші екологічні кризи «Вечірка» писала ще в 1987 р.), чернівецькі чиновники плекають рибку у водосховищі, при цьому знищуючи унікальні природні ресурси Рамсарських водно-болотних угідь, що мають міжнародний статус, знищуючи найрідкісніше біорізноманіття Нижньодністровського національного парку.

З наявного в нашому розпорядженні згаданого протоколу міжвідомчої комісії випливає, що була створена спеціальна оперативна робоча група, куди увійшли два чиновники з Одеси — головний інженер Одеського облводгоспу І. Д. Кічук та начальник Західно-Чорноморського управління охорони живих ресурсів П. Г. Буланович. У завдання цієї групи входить інформування населення про початок та проходження паводка. І найголовніше — здійснення моніторингу та оперативне реагування на всі негативні ситуації. Але вже закінчився квітень, весна в розпалі. Чиновники з Дністровської ГЕС перекривають шлюзи, а попуску немає. І чиновники з Одеси не вживають жодних дій. Без води залишилися хоч і невеликі за площею, але важливі для біорізноманіття плавні Молдови, Придністров’я та, звичайно ж, величезні території водно-болотних угідь України.

У дельті Дністра весна йде повним ходом. Випалені численними пожежами території чекають на живлющу паводкову воду, необхідну для розвитку рослинності, підгодівлі пролітних та місцевих гніздових птахів.

Риба готова йти на нерест.

Прилетілі коровайки або блискучі ібіси — символ Нижньодністровського національного природного парку — не мають місць для пошуку корму.
Залишки луків, їхні улюблені місця годування, поки що дивом збережені при забудові котеджами, абсолютно сухі.

Тривожні звуки видають жаби, зелені жаби, жерлянки та багато інших представників фауни Дністра.

Все це свідчить про початок активного шлюбного періоду практично для всієї біоти.

Але немає найголовнішого — паводкових вод, які протягом тисячі років давали стимул та екологічні можливості для відтворення біологічних ресурсів у водно-болотних угіддях.

Адже для збереження біологічного різноманіття та біоресурсів, в тому числі й рибних, у дельті Дністра тривалість весняного паводка має бути не менше 30 днів, і припадати він має на період з 20 квітня по 20 травня. З урахуванням добігання паводкових вод, скидання води з Дністровського водосховища мало розпочатися не пізніше 15 квітня і закінчитися не раніше 15 травня 2011 р. Але паводка ще немає.

У цій ситуації чиновники всіх відомств, перш за все з Одеси, повинні бити на сполох. Ну, а паралельно з цим фахівці Нижньодністровського національного природного парку повинні вести щоденне актування реальної ситуації та розрахунок збитків від відсутності та нестачі води з вини Дністровської ГЕС. А всі матеріали щодо варварського ставлення до унікальної природи потрібно передавати до суду. Адже Національний парк і створювався, перш за все, для того, щоб у цієї унікальної та вразливої ​​екосистеми був один господар, який би дбайливо піклувався про неї.