ср, 18 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Наприкінці минулого тижня у Києві Український журналістський фонд провів чергове засідання медіа-клубу «На власний погляд», гостями якого стали відомі політики країни. Представники регіональних видань мали змогу почути їхню точку зору щодо проведених реформ в Україні, подискутувати з ними, а також отримати відповіді на запитання, що їх цікавлять.

Пенсійна реформа — експеримент над українським народом

Запрошений на зустріч із журналістами **член ради політичної партії «Фронт змін» Андрій Пишний** говорив про те, що необхідність проведення реформи назріла давно. Згадав він при цьому, що пенсійна реформа, презентована нинішнім Президентом України під час його передвиборчої кампанії, ставила дві мети. Перша — декларувала збільшення розміру пенсій та відновлення соціальної справедливості. Друга стосувалася збалансованості коштів Пенсійного фонду та вирішення проблеми його фактичного банкрутства. Судячи з кроків, що робляться, говорить політик, задекларовані цілі залишилися порожнім звуком для нинішнього керівництва країни.

— Розроблений урядом законопроект про пенсійну реформу — не що інше, як експеримент, який влада намагається здійснити над українським народом, — вважає Андрій Пишний. — Найголовніша новація документа — це збільшення пенсійного віку. Як ви пам’ятаєте, спочатку збільшити вік виходу на пенсію для жінок до 60 років пропонували плавно, протягом десяти років. Сьогодні цей термін скорочено наполовину. Ініціатива продовження пенсійного віку для чоловіків до 62 років може викликати лише нерозуміння, адже середній вік життя українських чоловіків — теж 62 роки. Виходить, працюйте до смерті! Пенсійний вік і демографія — питання, які перебувають у нерозривній єдності. Піднімати пенсійну планку без вирішення демографічних питань неприпустимо.

У 2007 році, коли я починав свою кар’єру в Раді національної безпеки і оборони, перше рішення, яке мені довелося готувати в статусі заступника секретаря РНБО, було пов’язане саме з демографією та трудоресурсним капіталом. Комплексна програма з цього питання, яку розробляли найкращі уми держави, провідні фахівці Національної академії наук, Інституту демографії, була прийнята. Але ніхто пальцем не поворухнув для її втілення в життя. І сьогодні про цю програму ніхто не згадує. Чого простіше — підняти пенсійний вік, а не думати про те, як продовжити життя українців.

Андрій Пишний зупинився і на деяких особливостях «соціальної справедливості» законопроекту про пенсійну реформу. У нинішньому році за рахунок пенсіонерів держбюджет зменшить дефіцит на 5640 мільйонів гривень. І водночас бюджетом нічого не передбачено для скорочення витрат на утримання чиновників. 8,5 мільйона пенсіонерів будуть пограбовані внаслідок перерахунку надбавки за стаж. Уряд планує на цьому отримати 3,34 мільярда гривень. Для прикладу така цифра: витрати на Євро-2012, які будуть розподілені без застосування тендерних процедур, досягнуть майже 12 мільярдів гривень. Якщо привести до ладу систему державних закупівель, вважає політик, то український бюджет може додатково отримати майже 40 млрд. грн. Це рівно стільки, скільки необхідно для збалансованого бюджету Пенсійного фонду цього року.

Пенсійну реформу проводити необхідно, переконаний А. Пишний, але не на шкоду мільйонам українців з мізерними пенсіями. Партія «Фронт змін» має цілу низку пропозицій, як її реалізація може проходити чесніше, справедливіше, менш болісно. Якщо тезово, то вони зводяться до наступного. Необхідно скоротити витрати на утримання Президента, депутатів, чиновників. Збільшити тривалість життя за рахунок підвищення якості медицини. Створити нові робочі місця. Підвищити заробітні плати, вивести економіку з тіні. Ліквідувати корупційні схеми розкрадання державного бюджету.

Земля — не товар для продажу

Лідер комуністів Петро Симоненко
Лідер комуністів Петро Симоненко

Лідер комуністів Петро Симоненко не вперше відвідує засідання медіа-клубу Українського журналістського фонду. На нинішній зустрічі з журналістами Петро Миколайович підняв тему більш ніж актуальну: які матимемо наслідки, якщо депутати ухвалять рішення про продаж землі?

Гіркий досвід реформування нашої економіки, коли промислові підприємства були приватизовані, Україна вже має. Економічний потенціал держави втрачено, на підприємствах так і не з’явилися ефективні власники. Те саме можна сказати про реформи в системі освіти, охорони здоров’я.

— Те, що потрібні реформи, — це факт, — вважає перший секретар КПУ Петро Симоненко. — Але як у нових суспільних відносинах зробити так, щоб вони були на користь українському народу? Реформи на селі відбуваються, але який їхній результат? Україна втратила велике товарне виробництво. Це означає, що ми втрачаємо потенціал для вирішення питання продовольчої безпеки країни.

За радянських часів, зазначив, зокрема, П. Симоненко, 99% господарств були рентабельними, тому що в кожному колгоспі застосовувалася правильно відпрацьована схема: збалансовано розвивалися зернова, рослинницька групи, садівництво, тваринництво, дотримувався сівозміни, технології обробки землі. Сьогодні ж із землі хочуть «вичавити» все, аби тільки вона приносила прибуток. На селі внаслідок реформ знищено соціальну інфраструктуру — клуби, бібліотеки, дитячі садки, ФАПи.

А якщо й далі продовжувати реформування села, то для кого? 6 мільйонів власників земельних паїв — це практично пенсіонери. Для молоді на селі жодних перспектив.

За визначенням фахівців, стверджує керівник Компартії, природний ресурс українських чорноземів настільки високий, що дає можливість прогодувати мінімум 150—200 мільйонів людей. А ми власний народ нагодувати не в змозі. Знищено дійне стадо, а що ж переробляється на молочних заводах? Тваринницька галузь у критичному стані, з чого ж тоді виробляється ковбаса на м’ясопереробних підприємствах? Завозимо єгипетську картоплю, гречку — з Китаю, їмо польське сало. Що називається, довели АПК до ручки. А тепер збираються зняти мораторій на продаж землі.

За словами головного комуніста країни, якщо буде поставлене це питання, то потрібно чітко зрозуміти одну принципову річ: головна ознака держави — це наявність території. А сьогодні в Україні працює 3,5 тисячі іноземних фірм, які практично розпоряджаються 11 млн. га орної землі, це третина того, що маємо. Тобто оголосять про продаж землі, «і ці 11 млн. га опиняться за межами держави». Тому фракція КПУ у Верховній Раді однозначно виступатиме проти продажу землі та наполягатиме на тому, щоб був ухвалений Закон про кадастр землі та цінову політику на землю.

Щоб підняти агропромисловий комплекс країни, вважають комуністи, необхідно створювати кооперативні господарства, пайовикам ставати справжніми господарями землі та наймати на роботу тих, хто їм допомагатиме її обробляти та думати про розвиток господарства. Також необхідно створити державний земельний фонд, який купуватиме землю у селян, які вирішили її продати. Звісно, за ринковою ціною, на основі Закону про кадастр землі та цінову політику. А держава зобов’язана цю землю передавати в оренду ефективним кооперативним господарствам.

Петро Симоненко зауважив, що вже не один рік домагається в парламенті, щоб був ухвалений закон, за яким Національний банк України повинен видавати кредити сільськогосподарським підприємствам під 3%, а комерційні банки — під 5%.

Ще один важливий напрямок для відродження села, вважає Петро Симоненко, — це розвиток власної технічної бази. Сьогодні, коли основні матеріально-технічні фонди зношені на 80%, необхідно створювати машинно-тракторні станції.

Про систему закупівельних цін на сільгоспродукцію лідер комуністів говорив з обуренням. У селян зернотрейдери купують пшеницю по 1200 гривень за тонну, а за кордон продають зерно по 300 доларів США, різницю кладуть собі в кишеню. Чому держава не може стати посередником у цьому питанні? Справжнє обдирання — закупівельні ціни на молоко: приймають по 2 гривні за літр, а в торговельній мережі його вартість сягає 8—10 гривень. Порядок у ціноутворенні потрібно наводити невідкладно, і держава повинна стати головним стабілізатором закупівельних цін. Підтримувати реального власника земельного паю необхідно тільки за рахунок державної політики, переконаний Петро Симоненко.

Про стягнення пені та справедливість оплати

Народний депутат України Олег Ляшко
Народний депутат України Олег Ляшко

На засіданні медіа-клубу «На власний погляд» обговорювалася ще одна найактуальніша проблема: реформування житлово-комунального господарства. **Народний депутат України Олег Ляшко** вважає, що ухвалення Житлового кодексу стане кабалою для мільйонів українців. Порівняв платіжки з оплати комунальних послуг за останні кілька місяців, які отримав. Порівняно з вереснем, у грудні йому довелося платити в кілька разів більше. Щоправда, при цьому деякі журналісти помітили, що в Києві тільки зараз почали піднімати розцінки на комунальні послуги, тоді як у регіонах вони вже давно різко зросли.

— На минулій сесії я зареєстрував у Верховній Раді законопроект про введення мораторію на стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги, — розповів Олег Ляшко. — На жаль, у розгляді його керівництво парламенту відмовило. Нібито, згідно з регламентом, не минуло місяця з його реєстрації. Відмова, вважаю, суто формальна, оскільки всім відомо, як розглядаються законопроекти, де можна заробити мільярди гривень. Вранці подали на реєстрацію, вдень проголосували, а ввечері його підписав Президент. Так було, коли ухвалювався закон щодо брухту. Ціна питання — 5 мільярдів гривень. Стягнення пені поки що лише тимчасово призупинено, тому на нинішній сесії вимагатиму розгляду цього законопроекту. Мораторій на стягнення пені повинен діяти до того часу, поки не будуть погашені борги із зарплати. Інакше це може призвести до непередбачуваних наслідків.

Ще про один законопроект, який пройшов перше читання у Верховній Раді та успішно був завалений під час другого читання, розповів народний депутат. Назва в нього довга: «Про єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси». Розроблений він був на основі експериментів, які фахівці Інституту кібернетики провели в низці житлових будинків у Запорізькій та Луганській областях позаминулого року. Цей експеримент показав, що там, де була впроваджена ця система моніторингу, втричі менше споживали енергоносіїв.

— Цей експеримент, коли за комп’ютерною системою було простежено ланцюжок від споживача до постачальника, наочно показав, що ми переплачуємо, — говорить Олег Ляшко. — Але законопроект депутати не ухвалили, тому що їм невигідно, щоб люди мали чітке уявлення про реально спожиті енергоносії та реальну їхню вартість. А, крім того, цим законопроектом пропонувалося Кабінету Міністрів перевірити обґрунтованість встановлення розцінок на житло та комунальні послуги. Мабуть, і ця обставина була однією з причин відхилення законопроекту. На нинішній сесії знову лобіюватиму його ухвалення. Зрештою, чи повинні ми нарешті зрозуміти, за що реально платимо чималі гроші.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса