Тридцять років прослужив Володимир Анатолійович Бондаренко у самостійній державній пожежній частині (вул. Буніна, 41). Починав простим пожежником. У жовтні 2005 р., маючи 32 роки вислуги та офіцерське звання, пішов на заслужений відпочинок.

«Домашнім» пенсіонером Володимир Бондаренко пробув лише добу — наступного дня пішов працювати за вільним наймом у Приморський райвідділ, там і сьогодні знаходиться рідна йому частина СДПЧ-1.
Народився Володимир Анатолійович у невеликому містечку Балта, у родині учасника Великої Вітчизняної війни. Він з дитинства мріяв носити форму та допомагати людям, які потрапили в біду. Пожежна частина була за 100 метрів від школи, де він навчався, і Володимир не раз бачив, як за сигналом тривоги пожежники поспішали на допомогу постраждалим. Наполегливий юнак вже у школі готував себе до майбутньої професії: добре вчився, посилено займався спортом — легкою атлетикою та футболом.
Успішно закінчивши школу, хлопець проходив строкову службу у Військово-повітряних силах СРСР — на військовому аеродромі у столиці Казахстану Алма-Аті. Після демобілізації вступив на заочне відділення інституту народного господарства, а за порадою батьків — на службу до СДПЧ-1 з охорони колишнього тоді Жовтневого району. Спочатку доводилося важко, але робота виявилася до душі, та й колектив був добрим. Першим його наставником став Степан Іванович Івлєв, учасник Великої Вітчизняної війни, кавалер ордена Слави, у мирний час нагороджений також медаллю «За відвагу на пожежі».
Виїздів на пожежі тоді було багато, особливо в зимову пору. Район ряснів старими будинками. Пожежі часто виникали через порушення правил пожежної безпеки при користуванні пічним опаленням, яким у ті часи було обладнано безліч житлових будинків у цій частині міста.
Вже через півроку за участь в успішній ліквідації масштабної пожежі поблизу нафтопереробного заводу (палали нафтопродукти, була загроза поширення вогню на заповнені ними ємності) Володимира Анатолійовича нагородили знаком «Відмінник пожежної охорони».
Після закінчення економічного вишу В. А. Бондаренко закінчив 11-місячні курси офіцерів середнього начальницького складу в Луганську. Щоб ще більше підвищити професійний рівень, він вступив на заочне відділення Черкаського пожежно-технічного училища.
За час служби Володимир Анатолійович виховав не одне покоління молодих офіцерів, які згодом очолили підрозділи. Деякі, як, наприклад, Павло Опанасенко, Олександр Полянцев, тепер теж ветерани пожежної служби, вже пенсіонери.
Сьогодні Володимир Анатолійович працює провідним спеціалістом з питань цивільного захисту у міському управлінні ГУ МНС України в Одеській області, очолює його ветеранську організацію.
Одеське міське управління ГУ МНС України багате на таких трудівників і дуже пишається ними. Від усієї душі бажаємо вам, дорогі ветерани, міцного здоров’я, довголіття, сімейного щастя, радості та удачі у всьому. Будьте якомога довше у строю!