З Новим роком, з новими законами!
В Україні з 1 січня 2011 року набрали чинності 28 законів, 18 постанов та 1 розпорядження Кабінету Міністрів, а також одна постанова Верховної Ради України. Про це повідомив міністр юстиції України Олександр Лавринович з посиланням на Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів.
Як повідомляє прес-служба Мін’юсту, О.Лавринович зазначив, що в перший день нового року набирають чинності повністю або частково 6 базових законів та 22 закони, якими вносяться зміни до чинного законодавства. Серед базових законів набирає чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», а також основні положення Податкового кодексу України.
З приємних нововведень — набрання чинності законом, що передбачає значне підвищення соціальних виплат при народженні дитини.
А серед найскандальніших — Закон «Про захист персональних даних». «Закон регулює відносини, пов’язані із захистом персональних даних під час їх обробки» — так характеризує цей закон прес-служба Мін’юсту. А правозахисники називають його кроком до обмеження свободи слова та свободи доступу до інформації. Гельсінська спілка назвала його «вагомим кроком для побудови тоталітаризму». Коментатори тлумачать цей Закон так: тепер будь-яку інформацію про чиновників та бізнесменів потрібно буде не тільки узгоджувати, але й отримувати від згаданої особи письмовий дозвіл на публікацію. Цікаво, як це виглядатиме на практиці? Або всі ЗМІ повинні тепер «впритул не бачити» всіх держслужбовців та бізнесменів, або змушені будуть надалі займатися тільки судовими тяжбами…
Загалом, коментувати цей та інші нові закони доведеться ще довго. Тим більше, що потрібно враховувати поширені у нас «нюанси тлумачення».
В передчутті нових Майданів
Передчувають їх політичні сили, що пішли в опозицію; передбачають ті, хто не збирається згортати боротьбу за свої економічні права; сподіваються на неможливість нині підняти народ на масові акції протесту і заявляють про відсутність для цього «вагомих підстав» представники правлячої партії.
Схоже, що опозиціонери з усіх таборів небезуспішно підхопили підкинуту владою карту політичних репресій. Та й могло бути інакше? Юлія Тимошенко як і раніше ходить, як на роботу, до Генпрокуратури, де їй вже пред’явили обвинувачення і, для ознайомлення, матеріали кримінальної справи. Їй інкримінується скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України. Конкретніше. Вона обвинувачується в нецільовому використанні 180 млн. євро та 200 млн. євро, отриманих Україною за Кіотським протоколом, і в нанесенні інших збитків державі, повідомляє Генеральна прокуратура. А поки що захисники Тимошенко сперечаються з Генпрокуратурою, яка стверджує, що провести 30 грудня 11 годин у Генпрокуратурі побажала сама Юлія Володимирівна, і навіть підтверджують це відеозаписом… На цьому тлі «героїня скандалу» закликає змінити владу в країні або шляхом загальних зборів на Майдані, або на виборах, і закликає українців 22 січня вийти на Майдан.
Водночас голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, коментуючи цей заклик лідера БЮТ, зазначив: «Немає підстав чекати повторення Майдану-2004. Такий Майдан за «помахом палички» не збирається. Його потрібно готувати як організаційно, так і психологічно. Але зараз у БЮТ немає ні грошей, ні можливостей зібрати такий Майдан… І головна перешкода на шляху до нового Майдану — настрої в суспільстві. За різними оцінками, понад третина українців не довіряють нікому — ні владі, ні опозиції». За його словами, зараз українці готові відстоювати свої економічні потреби, але не готові виходити на площі за політиків. Але кілька тисяч людей 22 січня, найімовірніше, лідер БЮТ збере. «Основна мета Тимошенко — нагадати про себе… Вона хоче показати, що ще може «розпалювати» людей», — цитує політолога «Ліга».
Податковий кодекс — все ще тема дня
Кабінет Міністрів затвердив положення про координаційну раду з питань розвитку малого та середнього підприємництва, створену відповідно до меморандуму, підписаного 1 грудня урядом та представниками підприємців, які виступали проти прийняття Податкового кодексу. А також затвердив склад цієї ради, до якого увійшли 48 представників об’єднань малих та середніх підприємців.
Згідно з положенням це постійно діючий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів. Як особливо зазначається, до складу ради включено одного з координаторів акції протесту підприємців, що проходила в листопаді — грудні в Києві, — голову комітету захисту підприємництва при опозиційному уряді Оксану Продан. Так що битви навколо Податкового кодексу триватимуть.
Естонія вступила до зони євро
Вона стала 17-ю країною, де введено загальноєвропейську валюту. І третьою країною з колишнього соціалістичного табору, що перейшла на євро (Словенія — у 2007 році, Словаччина — у 2009 році).
Податки для туристів
У деяких європейських країнах у прагненні підтримати похитнуті в кризу бюджети вводять додатковий місцевий збір податок на туристів. Не хоче відставати і українське місто Львів.
У Римі набрав чинності податок на туристів. Отримані кошти спрямують до бюджету як плату за користування комунальними послугами. Як повідомляв «5 канал», гості міста платитимуть додатково від одного до трьох євро за ніч, залежно від класу готелів та номерів.
У Львові з 1 січня постановою міськради встановили ставку туристичного збору: 1% вартості готельного номера додатково платитимуть ті, хто оселяється в готелях, мотелях, хостелах.











