нд, 22 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

І знову — Караваджо, «Поцілунок Юди…»

Молода художниця Інга Лоєва відтворила сюжет «Поцілунку Юди» на полотні, привезла до Одеси (останніми роками дівчина живе в США та Італії, але за народженням вона — одеситка). Копію відомої картини Мікеланджело Мерізі да Караваджо, ескізи до неї та інші твори нашої землячки можна побачити на виставці в галереї «Садів Перемоги». Копію Інга писала не з одеської, а з дублінського варіанту картини. Відомий мистецтвознавець Ірина Тимохова звернула на цей факт увагу перших відвідувачів вернісажу:

— Тут абсолютно інше трактування фігури Христа. Подивіться, у нього обличчя простолюдина, а на нашій, одеській картині, зображена людина з витончено аристократичними рисами. Саме різні трактування переконують у тому, що в нашому Музеї західного та східного мистецтва зберігалася не копія, а репліка-повтор, зроблена самим автором. Копія чого? Якщо копія, вона повинна буквально повторювати картину, що зберігається в Дубліні. Але ж це не так. Трактування характерів абсолютно інше! Кілька днів тому виповнилося рівно два роки від дня крадіжки картини «Взяття Христа під варту, або Поцілунок Юди» з нашого музею. Щодо авторства Караваджо однозначної відповіді так і не було, хоча багато авторитетних експертів його рішуче визнавали. Тому заперечувати це авторство геть — грубо, необачно, нелогічно. Караваджо затребуваний сьогоднішнім часом, і його творчість, і біографія драматичні, ми можемо бачити, як він зобразив себе в сцені взяття Христа під варту у вигляді молодої людини, що тримає ліхтар. На мою думку, Інзі, цій талановитій, милій, добрій дівчині вельми вдалася композиція, і мені хочеться побажати, щоб надалі вона сама стала оригіналом, а не копією — людей-копій у світі так багато…

На запитання, чи готова художниця до скептичних відгуків про свою роботу, Інга Лоєва відповіла:

— Так, звичайно! Я готова до того, що будуть говорити: «А адже у Караваджо набагато краще!». Так і має бути. Він все-таки Майстер, а я — поки тільки професіонал. Коли я дізналася, що з нашого музею зникла ця картина, була дуже розчарована. Хоча я давно не живу в Одесі (батьки переїхали до США, живопису вчуся в Італії), але в дитинстві бабуся нас із сестрою часто водила до музею, ми подовгу стояли біля цієї картини, захоплювалися… Рік я працювала над ескізами, фрагментами, поступово наближалася до великої копії шедевра. Використовувала ті ж матеріали, що й Караваджо. Геній працював дуже швидко, але я не поспішала, проникалася його задумом, кожним мазком, тільки коли мова пішла вже про остаточний варіант, написала на одному диханні, за два тижні. Я думала подарувати свою копію музею, але, на щастя, оригінал вже знайдений. Сподіваюся, в Одесі знайдеться покупець для моєї копії, таким чином, вона залишиться в моєму рідному місті…

Весь світ відзначає 400-річчя Караваджо, і копія роботи Інги Лоєвої вже побувала в Національному музеї Флоренції, на виставці пам’яті художника П’єтро Аннігоні, у якого, до речі, теж круглий ювілей, тільки столітній. Крім копії «Поцілунку Юди» та ескізів до нього Інга представила на виставці кілька вишуканих натюрмортів і портретів (до речі, цілком у дусі Аннігоні). Що ж, смак у неї відмінний, дівчина слідує дуже високим зразкам, і це не може не тішити…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса