Дзвінок Зінаїди Олександрівни Герман стривожив. У неділю її чоловік втратив свідомість у районі Старосенної площі. Перехожі, що знаходилися поруч, зателефонували до «швидкої допомоги», але там відповіли, що виклики, здійснені з мобільного телефону, не обслуговуються. «Що ж робити, якщо напад трапився на вулиці?» — запитує читачка.
Чесно кажучи, в таке важко повірити. Запізнюється наша невідкладна допомога, це вірно, але щоб не прийняти виклик… «Цього не може бути, — категорично відкинув претензії відповідальний лікар «швидкої» В. М. Чеглатонев. — Адже і стаціонарний телефон далеко не в усіх квартирах є. То що, люди кинуті напризволяще? Скажу більше, у неділю чергували дуже відповідальні співробітники, та й викликів було мало — 560. Тож не можу повірити, що все відбувалося так, як повідомила ваша читачка».
Не вірити Василю Михайловичу немає жодних підстав, але й Зінаїда Олександрівна навряд чи може жартувати такими речами. Ситуація більш ніж дивна. А на майбутнє: якщо при виклику «швидкої допомоги» виникають будь-які проблеми, телефонуйте відповідальному лікарю за телефоном 731-75-37.
У третьому під’їзді будинку № 2 по вул. Махачкалинській не працює ліфт. «Ліфт взагалі-то хороший, — вважає Емілія Мефодіївна Трачук, яка зателефонувала нам. — Але якусь деталь знайти не можуть. То ввімкнуть на пару днів, то знову вимкнуть». Якої деталі не вистачає, читачка не знає. Але, мабуть, знають у ЖЕК № 28 Суворовського району…
Стару проблему підняв Петро Веніамінович Лебедєв, який проживає по Адміральському проспекту. Він передплачує чотири газети, але вчасно їх не отримує. То на третій день принесуть, а то весь стос за тиждень одразу. Ходив до поштового відділення № 9 пояснюватися. Там пообіцяли розібратися. Деякий час кореспонденція надходила вчасно, а потім знову все повернулося на круги своя.
Найприємніші моменти чергування — це коли читачі просять передати подяку.
Інвалід 2-ї групи, учасниця війни Марія Ананіївна Батуєва (Гвоздичний пров., 3а) висловлює подяку працівникам 6-ї дільниці ЖКС «Фонтанський» на чолі з Олександром Миколайовичем Лісником. Багато років у будинку протікав дах, і ніхто не міг встановити причину. А ось Герман Богородов, Іван Сериков, Ігор Пікульський, Петро Нікон, Павло Невалений під керівництвом старшого майстра Олександра Недєлкова його не тільки виявили, але й усунули. «Низький уклін вам, хлопці, велике спасибі, — звертається до робітників Марія Ананіївна. — Нехай береже вас Бог».
Тетяні Миколаївні Сафоновій — 88 років, вона теж учасниця війни. Багато років лікується в клініці медичного університету, розташованій по вул. Тінистій. Цього року День Перемоги зустріла в лікарні. І як зворушливі були привітання з квітами та теплими, ласкавими словами від персоналу терапевтичного відділення! Тетяна Миколаївна разом із сусідками по палаті М. Ткаченко та Л. Федосєєвою передають щиру подяку завідувачці відділенням Ларисі Аркадіївні Даті, лікуючому лікарю Вікторії Борисівні Яблонській, старшій медсестрі Євгенії Петрівні Домашевській, медсестрам Тетяні Антоновій та Ірині Рубцовій.
Тренер з шахів Валерій Іванович Взглядов звернувся з пропозицією: провести бліц-турнір з шахів серед представників засобів масової інформації та присвятити його пам’яті Бориса Федоровича Дерев’янка, який, як відомо, дуже любив цю давню мудру гру. Ідея чудова. Будемо працювати над втіленням її в життя.
Наступного вівторка, 1 червня, з 10.00 до 12.00 на «гарячому телефоні» «Вечірньої Одеси» 64-97-45 чергує завідувачка відділом листів Валентина Василівна Онькова.











