ср, 18 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

День музеїв відзначається в усьому світі 18 травня. На ознаменування цього свята в 1997 році була закладена традиція — «Музейна ніч», її ініціювала Міжнародна рада музеїв ЮНЕСКО. Кожну весну кілька тисяч європейських музеїв одного разу залишаються відкритими до ранку і пропонують усім бажаючим вільний доступ до огляду своїх колекцій. Цього року одеські музейники вперше об’єднали зусилля, щоб подарувати своїм відвідувачам свято — одеську «Ніч музеїв».

У суботу, 15 травня, шість «храмів муз» не закрили свої двері ввечері, як це належить за порядком, а приймали гостей до пізньої ночі. При цьому зберігачі музейних скарбів запропонували не тільки оглянути експозиції, але й дозволили доторкнутися до таїнства — спробувати розгадати загадку «духу музею».

Найраніше «музейна ніч» почалася у Військово-історичному музеї Південного оперативного командування. Тут особливої програми готувати не довелося — наша військова історія і без того натерпілася в незалежній Україні різних «нововведень». Музейники поставили собі за мету по можливості повно і об’єктивно зберегти і передати екскурсантам справжню, не переписану на догоду різним режимам правду про битви, в яких брали участь наші співвітчизники. За словами екскурсовода, заслуженого працівника культури України Новоміра Царихіна, музей не відчуває браку в відвідувачах, тільки за цей рік він вже провів понад шістсот екскурсій для дванадцяти тисяч чоловік. Ветеран Великої Вітчизняної Царихін не втомлюється знову і знову розповідати про головне — про ціну Великої Перемоги. У цей музей ходять люди всіх віків, але найвдячніші екскурсанти — хлопчаки. Не так вже багато місць залишилося, де займаються благородною справою з казенною назвою «патріотичне виховання», а тут і в курс історії введуть, і справжньою зенітною установкою дозволять покористуватися. Навіть найнепосидючих хлопців двогодинна екскурсія не змушує нудьгувати.

Наступним «пунктом програми» став для мене Одеський муніципальний музей особистих колекцій імені О. В. Блещунова. Колектив туттешніх музейних працівників ніколи не обмежується виключно експонуванням своїх колекцій, практично будь-яка виставка є діалогом з відвідувачами, своєрідною грою. У різних перформансах беруть участь артисти, музиканти та представники інших, більш екзотичних жанрів, що не піддаються класифікації. Цієї ночі глядачам запропонували зануритися в таємниці Сходу в рамках проекту «Нитка» (куратор — Олена Афанасьєва). Фотографія і живопис, ляльки та кераміка, а також відеоінсталяції та багато інших видовищних форм розповіли гостям кілька східних казок. Як розповіла заступник директора музею Зоя Шинчук, своєю роботою вони намагаються не просто залучити відвідувачів, але й зробити так, щоб їм захотілося прийти вдруге, втретє і так далі. Для цього кожна нова експозиція не схожа на іншу, а кожен огляд перетворюється на маленьке театралізоване представлення, на подію. До речі, з українських музеїв саме Будинок Блещунова першим, у 2005 році, став проводити «Музейну ніч».

…Потім довелося поспішити до Одеського музею західного і східного мистецтва, тут свято організували строго: хто не встиг — той спізнився. Строго за розкладом музейні двері зачинилися за півсотнею глядачів, і ті залишилися наодинці з Духом музею, а він, точніше, вона, і став(ла) провідником у напівтемряві музейних сходів. Потім гостей зустрічав мім, який дарував посмішку і роздавав ліхтарі, щоб не заблукати в темряві. І ось, після напруженого очікування в загадкових сутінках, директор музею Володимир Островський повів глядачів за собою до зали. Тут можна було отримати те, за чим, власне, приходять до музею, — насолодитися спогляданням живопису, але теж по-особливому, по-нічному. Не глядачі ходили вздовж розвішаних картин, а ті самі з’являлися по одній у супроводі екскурсовода, теж особливого. Цієї ночі екскурсію не «вели» — її грали. Театралізована розповідь про живопис — ось у що перетворилася перша частина цієї дивовижної ночі. Потім глядачів ще чекали ожилі персонажі картин музею у виконанні студентів Одеського театрально-художнього училища. Бажаючі могли також віддатися релаксації і… поспати серед картин. Або взяти участь у справжній чайній церемонії.

Біля музею всі бажаючі могли послухати сучасну музику
Біля музею всі бажаючі могли послухати сучасну музику

Мабуть, важко уявити собі тісніший дотик до мистецтва, ніж той, що відбувався цієї ночі. Правда, і це природно, під пильним наглядом посиленої з такого випадку охорони. Це дещо «вибивало» і повертало в реальний світ. Це, так, мабуть, ще той факт, що вхід до Музею західного і східного мистецтва цієї ночі був, порушуючи «правила гри» міжнародної «Ночі музеїв», платним і далеко не вільним. Але Володимир Островський, у відповідь на моє запитання, пояснив це так: «Не безкоштовний вхід є головним концептом «Ночі музеїв», а можливість побачити експонати так, як їх мало хто бачить, — у напівсвітлі». Дійсно, витрати на організацію такого представлення виявилися значними, і вартість квитків до наступного разу тільки зросте, пообіцяв директор. Зате тепер у «репертуарі» музею з’явилася дивовижна або, як її назвав Володимир Островський, «елітарна» програма. Найближчий її повтор відбудеться вже 29 травня.

Найдовше свої двері не зачиняв Одеський літературний музей. У ньому пройшла виставка Володимира Бахтова «Вогняні реконструкції античної архітектури». Автор створює свої роботи за допомогою сучасної фототехніки та палаючого смолоскипа, так званої «вогняної кисті». Крім огляду експозицій, відвідувачі «літературного дворика» змогли стати свідками ще й вогняної містерії, послухати виступи одеських поетів і музикантів.

До півночі музеї зачинилися, щоб наступного дня знову прийняти гостей у звичайному денному режимі. Вдався чи свято як ціле цього разу чи не дуже, сказати нелегко, все-таки це була перша ластівка. Але вона прилетіла до Одеси! І через рік напевно нас чекають нові розгадки музейних таємниць. Головне, що показала ця ніч, — є, є ще кому ходити в музей! Є для кого зберігати і експонувати унікальні шедеври. Є для кого працювати музейним працівникам. Адже хтось із допитливих нічних відвідувачів захоче прийти ще й вдень…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса