Нещодавно виповнилося 90 років моєму відомому родичу, рідному брату чоловіка, Почесному громадянину Одеси, Герою Соціалістичної праці, учаснику Григорівського десанту Борису Олексійовичу Шевченку. Про цю дивовижну людину багато написано, немає потреби стисло переказувати його біографію. Усе його життя нерозривно пов’язане із заводом імені Жовтневої революції, де він навчив і дав путівку в життя не одному поколінню робітників. Попри всі свої заслуги, він завжди залишався скромною, невибагливою і дуже доброю людиною.
На жаль, усі його близькі пішли у засвіти. Наприкінці минулого року поховав і дружину, з якою прожив 67 років. Відзначаючи славну річницю Великої Перемоги, хочу вклонитися йому і побажати здоров’я, щоб бадьорість духу зберігав ще довгі роки.











