Весна. Лазур. І камінчик у кишені.
Любов і сонце.
Зелень і туга.
Раптом дощ зірвався з хмари.
Все щастя — в цій красі.
І важливо не пропасти мрії.
Але ти ж не був там, де пахне хлібом.
А я жила в тій чистій простоті,
Де річки єднаються з небом,
Де церква на горі,
А нижче яблуні в цвіту,
Світанок легко застанеш на посту.
Ти посміхнешся йому ніжно,
А він тобі відповість тим же…
Одна господиня там — природа,
Чарівна в будь-який час.
Її полотна на річці
Завжди живуть у моїй тузі.
Друг подарував мені акварель,
Яку назвав «Квітень».











