Як відомо, провалом завершилися для України зимові Олімпійські ігри у Ванкувері. І хоча після їх закриття минуло вже близько місяця, питання розвитку фізкультури і спорту в країні, як і раніше, хвилюють одеситів.
Чому ми не виграли медалі у Ванкувері
Чиновники від спорту дивуються і вимагають від наших спортсменів медалей. А чому вони повинні бути? Звідки їм взятися?
Масового спорту немає, дитячі спортивні школи знищені. Спортивні бази, побудовані ще за часів СРСР, прийшли в непридатність. Тренери працюють з любові до спорту та на ентузіазмі. А чим їм годувати свої сім’ї? Ентузіазмом? Спортивну медицину знищили. Грамотних вчителів фізкультури в школах та інших навчальних закладах майже немає.
Я вже писала, що спортсмени — це не гриби після дощу. Спортсмен-профі — це величезна багаторічна праця його самого, його тренера, знаючого спортивного лікаря плюс умови для тренувань (хороші стадіони, басейни, спортзали та спортмайданчики). Де це у нас? Держава повністю від цього усунулася. Але ламати — не будувати. Простіше купити чорношкірих спортсменів, ніж вирощувати своїх. А якщо стадіон у хорошому місці, то краще його продати під ресторан або багатоповерхівку комусь з олігархів і качати гроші.
Дорослим дядькам добре, а от діти, навіть талановиті, йдуть не в спорт, а в алкоголь, в наркоманію. А потім будемо дивуватися, а чому медалей немає, а юних алкоголіків і наркоманів дуже вже багато. Чого дивуватися? Що хотіли, те й отримали. Колишній уже міністр спорту, який потрапив на цю посаду завдяки кумівству з Ющенком, дивується: «Чому немає медалей? Ми видали 20 мільйонів на цю справу». Але потрібно було виділяти не зараз, а 18 років тому: вкладати кошти в дитячий спорт. Ось тоді був би результат.
А медалі сьогодні для країни здобувають самородки-одинаки, і не «завдяки», а «всупереч». І так буде тривати доти, доки держава не повернеться до спорту обличчям.
Лілія Василівна Ревус, спортивний лікар вищої категорії.
Роздуми з приводу
Результати зимових Олімпійських ігор у Ванкувері, де українські спортсмени не завоювали жодної медалі, шокували мене. Такого стану душі я не відчувала за все своє життя. Почуття пригніченості, злості, досади та безпорадності не покидає мене. У такій ситуації і при такому ставленні держави до спорту мені, мабуть, ніколи не доведеться плакати від гордості та щастя за свою країну.
Готувати до великого спорту треба зі шкільної лави. Всі секції для дітей повинні бути безкоштовними. А у нас?
Один приклад. Поки батьки могли оплачувати тренування класичною боротьбою у Олександра Тимчука, він займався і нерідко перемагав на змаганнях. Але настав момент матеріальних труднощів, і син залишив спорт, пішов працювати, а в квітні йде в армію. Зійшов зі спортивної арени перспективний хлопець.
Зверніть увагу на велосипедистів. Їде групка спортсменів по трасі серед сотень машин. Пил! Повітря загазоване так, хоч надягай протигаз. А чудове місце для тренувань уздовж берега моря перегороджене бетонною стіною. Адже траса від 16-ї станції Великого Фонтану до Чорноморки могла б стати справжнім подарунком для велосипедистів. Гадаю, якби це діло взяла міська влада, то питання вирішилося б швидко.
Втім, не все залежить від влади. Потрібна сумлінність прибиральників, які змітають пил і пісок прямо в люки, проштовхують через щілини пачки з-під цигарок, пластикові пляшки. Люки засмічені так, що вода не проходить, і ми переходимо по калюжах. Є ще одна порочна система. Бруд лопатою викидають з дороги на тротуар і газони, і коли йде дощ, його змиває знову на проїжджу частину.
А як дбають у нас про здоров’я молоді? Візьмемо для прикладу боротьбу з курінням. Зняли всі реклами про цигарки. Але! Де тільки дозволяє місце, поставили, втиснули будки з продажу цигарок. У підземному переході (зуп. «Політех») сидить «лялька» і поштучно продає студентам цигарки. Біля всіх навчальних закладів такі «послуги». І ніхто не подумає про здоров’я молоді. Головне — нажива!
Як же може бути здоровою нація, якщо розворотили все, що тільки можна було? Потрібно терміново виправляти становище. Якщо чиновники не знають, як це зробити, нехай беруть хороший приклад з білорусів. Тоді й у нас спортсмени привезуть олімпійські медалі.
Людмила Жданова











