Що може бути сумніше за сум
Чи вітру вітряніше, чи грізніше грози?
Що може бути настільки димним на початку,
А пізніше, а в кінці — прозорішим за сльозу?
Що в цьому світі дивному всемогутнє?
В чиїх силах каміння, гори, скелі зім’яти?
Що може розігнати на небі хмари,
А потім знову миттєво їх нагнати?
Що може бути природнішим за природу,
Теплішим за сонце в спекотний літній день?
Чи ще вільнішим за свободу,
Що слідує за нами, наче тінь?
Що може бути сумніше за сум?
І що грає нами знову і знову,
Так майстерно, що ми не помічаємо,
Що лише іграшки ми? Відповідь одна — любов!