Полум’я свічки слідом за вітром колишеться
У шелесті листя мені голос твій чується.
Знову мене він кудись кличе.
Манить і манить у простори безмежні,
Просить усе кинути, вирушити з ним,
Шепоче слова дивовижно ніжні,
Щиро вірячи, що мною любимий.
Вірити йому чи ні? Я не знаю.
Занадто важкою втрата була.
Я досі не зовсім розумію
Заради чого тебе стільки чекала.
Так і живу я. Не знаю, не відаю,
Що стане, якщо за серцем послідую.
Спортивні новини
29 Жовтня, 2026
бокс Чемпіонка! Вже дворазова! Вихованка клубу «Квазар» (тренери — Євген…