Лауреат конкурсу «Вечірньої Одеси» «Люди справи» професор філатовського інституту Надія Боброва створила метод, що дозволив вперше у світі зберегти зір пацієнтці, око якої було уражене ретинобластомою-раком у третій стадії.
Велике горе постукалося минулої осені в родину наладчика обладнання Ізмаїльського заводу оцинкованого посуду Андрія Андрієца.
— Разом із дружиною Людмилою, яка працює продавцем, — розповідає він, — ми виховуємо трьох доньок. Оля навчається у восьмому класі, Таня у шостому, а Інночка пішла до першого класу. Перед початком занять ми виявили, що в Інночки раптом почав дивно світитися зіниця лівого ока, а незабаром дівчинка перестала ним бачити.
У поліклініці Ізмаїла лікарі поставили діагноз — відшарування сітківки. Однак коли дівчинку привезли до Одеси, то завідувачка відділом дитячої офтальмології Інституту очних хвороб і тканинної терапії імені В. П. Філатова Надія Боброва виявила в Інни ретинобластому — злоякісну пухлину.
Причому пухлина в Інни вже була настільки великою, що займала майже всю сітківку ока і навіть вийшла за її межі, поширившись по всій порожнині ока до кришталика. Було зрозуміло, що пухлина ось-ось почне проростати по зоровому нерву в порожнину черепа, уражаючи мозок.
У таких випадках єдиним виходом для порятунку життя людини є видалення ураженого пухлиною ока. Однак Людмила відмовлялася давати згоду на видалення ока доньки. «Невже немає іншого виходу?» — раз у раз запитувала вона у Бобрової. Зрештою Надія Федорівна сказала Людмилі, що зараз вона розробляє терапевтично-хірургічний метод, який має застосовуватися при подібних захворюваннях, але поки що він ще не пройшов усі стадії дослідження.
— Я вас прошу випробувати це лікування на Інночці, — говорила Людмила. — Я буду молитися Всевишньому, щоб усе закінчилося благополучно.
Розуміючи горе матері, Н. Ф. Боброва зважилася на відчайдушну спробу — під загальним наркозом і контролем надточного мікроскопа вона найтоншою голкою, намагаючись не пошкодити пухлину, ввела в порожнину ока препарат, що руйнує ДНК злоякісних клітин і призводить їх до загибелі. Потім дівчинці призначили курс системної поліхіміотерапії.
Через місяць при контрольному обстеженні Надія Федорівна з радістю побачила, що пухлина зменшилася вдесятеро, стиснувшись до двох маленьких грудочок біля задньої стінки ока. Боброва повторно ввела препарат в око дівчинки вже з іншого боку, до залишків пухлини, і призначила повторний курс поліхіміотерапії.
Через деякий час Н. Ф. Боброва переконалася, що метод діє: пухлинної тканини в оці Інни вже не виявили. Вона перетворилася на плоский рубець. Відшарована сітківка самостійно прилягла до задньої стінки ока. Причому вдалося зберегти не тільки око, але й десятивідсотковий зір на ньому.
Надія Федорівна підкреслює, що успішному лікуванню сприяло те, що в Андрія та Людмили Андрієць чудові стосунки в родині. Видно, що Інночку дуже люблять. Вона слухняна, вихована дитина і без повторних нагадувань виконує всі приписи лікарів. За час хвороби трохи відстала від шкільної програми, але сподівається, що зуміє швидко надолужити згаяне.
Ось уже багато років доктор медичних наук Надія Боброва бореться з дитячою сліпотою і намагається робити все для того, щоб малюки рідше ставали інвалідами із зору. У її відділенні першими в Україні та в СНД почали класти на операційний стіл немовлят із вродженою катарактою. Адже якщо в перші тижні, місяці не видалити такому малюкові катаракту з одночасною імплантацією кришталиків, то у нього не сформується зв’язок між очима та головним мозком, не сформується зорова система, і йому судитиметься залишитися сліпим.
Кілька років тому тут доповнили хіміотерапію при лікуванні ретинобластоми впливом лазерів з довжиною хвилі 810 нанометрів. І ось з’явився новий метод.
А я запитую у Надії Федорівни, чому ж захворювання Інни не було виявлено влітку, коли вона проходила медогляд перед вступом до школи.
— Я припускаю, — говорить професор, — що в період медогляду в Інни могла бути початкова стадія ретинобластоми, яку не зміг вчасно виявити окуліст. Адже таке захворювання трапляється не так вже й часто. За статистикою, одна з 10—20 тисяч дітей страждає на ретинобластому. А ось після медогляду у дівчинки через застуду або якісь інші причини міг ослабнути імунітет, що і призвело до швидкого росту пухлини.
На жаль, філатовцям доводиться стикатися з тим, що батьки та лікарі на місцях нерідко упускають момент, що дозволяє вберегти дитину від втрати зору.
— Ретинопатія, або відшарування сітківки, часто трапляється у малюків, народжених недоношеними, з вагою менше 1,5 кілограма, — говорить Боброва. — Зараз лікарі почали рятувати дітей і вагою 500 грамів. Отже, кількість пацієнтів у окулістів буде збільшуватися. І тут важлива точна діагностика, щоб не пропустити момент, коли необхідна лазерна процедура, щоб припекти в потрібному місці сітківку, що почала відшаровуватися.
Моя співрозмовниця вважає, що час вже створювати на базі інституту Філатова республіканський центр з лікування ретинобластоми. А ще вкрай необхідно обзавестися реткамом — ретинальною камерою. Адже тільки за допомогою цього апарату можна провести чітке дослідження очного дна у новонароджених, а отже, підвищити рівень діагностики та лікування. І Надія Федорівна не втрачає надії, що знайдуться небайдужі до дитячої біди спонсори та меценати, які допоможуть зібрати на купівлю реткама 150 тисяч євро.











