В Одеському ТЮГу імені М. Островського Ігор Коршунов відомий не тільки як актор, але й як драматург, режисер. І критики вельми високо оцінюють його роботу в усіх цих трьох якостях.
У ранньому дитинстві Ігорю хотілося стати моряком. Адже народився і ріс на березі Одеського затоку в Іллічівську. Та й робота його батьків теж була пов’язана з морем. Мама Катерина Пилипівна до виходу на пенсію працювала тальманом на морській поромній переправі Іллічівськ — Варна. А батько Михайло Олександрович і донині трудиться слюсарем на Іллічівському судноремонтному заводі.
Однак у старших класах Ігоря раптом невблаганно потягнуло на сцену. Після закінчення Дніпропетровського театрального технікуму він пов’язав свою долю з Одеським ТЮГом імені М. Островського, трупа якого є однією з найсильніших у місті.
— Тут я переконався, — каже Ігор, — що мистецтво створюється поколіннями артистів, коли досвід старших природно передається молодим. Вважаю, мені пощастило, що головним режисером у нас усі ці роки є заслужений артист України Володимир Наумцев. До цього Володимир Михайлович 26 років грав в Одеському російському драматичному театрі. У його режисерських роботах завжди присутня інтерпретація на рівні особистого ставлення до теми п’єси. І ось якось у перервах вистав я перестав йти до гримерки, а почав аналізувати побудову різних мізансцен, приміряючи на себе ролі інших артистів. І приходив до висновку, що Наумцеву завжди вдається знаходити оптимальні постановочні рішення. Потім виникло бажання самому спробувати себе в режисурі.
Перед таким серйозним поворотом у творчості Коршунов встиг вже зацікавити одеського глядача акторськими роботами у виставах «Ліс» — Кудряш, «Вій» — Хома, «Сонечка повертаються на землю» — Славік, «Паперовий патефон» — Сеня, «Остання зупинка» — Отто Шміт, «Пристрасті за Шекспіром» — граф Пембрук, «Скляний звіринець» — Джим…
А в московському видавництві «Армада: Альфа-книга» вийшла у 2001 році його перша книга «Політ дракона». Казкова трилогія Ігоря Коршунова об’єднує повісті про небезпечні та загадкові подорожі п’ятикласника Микити та його друзів до чарівної Країни квітів. Володар драконів Таур і фея Грозової хмари Фінфузіна повинні зруйнувати щасливе життя мешканців цієї країни, в усьому світі вони хочуть посіяти страх, ненависть і ворожнечу. Однак відважні хлопці відчайдушно борються зі зловмисниками і заважають здійснитися їхнім планам.
Оскільки казкові герої Коршунова викликали інтерес у читачів, московські видавці запропонували Ігорю продовжити трилогію. Однак він відмовився: до того часу у нього з’явилися задуми кількох п’єс. І влітку 2007 року Коршунов вже дебютував в Одеському ТЮГу як драматург і режисер-постановник вистави «Чоловік — помилка природи».
У виставі представляється на суд глядачів один вечір з життя родини Большакових. Глава її Степан Васильович, який втратив себе у стрімко мінливому життєвому потоці, вважає, що буде щасливий тільки тоді, коли зрозуміє «сенс життя». Тому його дружині Раїсі Миколаївні, на крихкі плечі якої лягла важким тягарем сімейний бізнес, доводиться вирішувати проблеми жорстко, іноді навіть жорстоко. Вона намагається врятувати добробут дому за рахунок вдалого, на її погляд, заміжжя дочки Ольги. Дочка ж, втомившись підкорятися матері, веде з нею непримиренну війну.
Вистава мала успіх у глядачів і міцно увійшла до репертуару театру. Причому артисти на прикладі своїх знайомих розповідали мені, що має вона і певний «післясмак». Багато людей, подивившись її, переглядають стосунки зі своїми близькими. Одні, щоб зберегти любов, починають охочіше йти на поступки, компроміси, інші ж чомусь приходять до думки, що тільки розлучення буде для них виходом із важкої сімейної ситуації.
— Коли писав п’єсу і ставив виставу, — розповідає Ігор Михайлович, — я думав не про те, хто винен у нашому теперішньому житті, а намагався осмислити сам час, поведінку раніше близьких людей, які чомусь перестали розуміти один одного, почали боятися сьогоднішнього дня. Адже простіше жити минулим або сподіватися на те, що в майбутньому все владнається само собою. А від взаєморозуміння залежить і мир у сім’ї, і щастя.
Для малюків Ігор Коршунов створив за власним сценарієм кумедну і дуже корисну виставу «Світлофорчик». Багатьма режисерськими вигадками відзначена його вистава «Івасик-Телесик», сценарій якого Коршунов написав за мотивами українських народних казок. У його творчому портфелі знаходяться сьогодні п’ять нових п’єс. Тож будемо чекати нових зустрічей на сцені з їхніми героями.











