У Палаці політехнічного університету 9 та 10 жовтня пройшов перший міжнародний фестиваль кінолюбителів «ПЕРЛИНА ЗІРКА», організатором та директором якого є одеситка, кіноаматор Ольга Миронюк (Творче об’єднання незалежного кіно «ГОСфільм») за сприяння молодіжної громадської організації «Hillel Odessa» та підтримки Одеської філії Національної спілки кінематографістів України. Журі фестивалю очолив заслужений діяч мистецтв України, кінорежисер Вадим Костроменко. У фестивальному конкурсному кінопоказі взяли участь 40 авторів з України, Росії, Казахстану та Німеччини, 32 кінороботи тривалістю не більше 30 хвилин. Напутнє слово першому одеському міжнародному аматорському кінофоруму сказала народна артистка України, кінорежисер Кіра Муратова.
ПЕРШЕ, що слід сказати про це починання: форуму кінолюбителів — бути, незважаючи на всі супутні йому творчі вади! Ініціатива Ольги Миронюк — безумовно, шляхетна та корисна ініціатива, якій не можна дати згаснути (ви ж розумієте: «криза» та перманентні вибори-розборки можновладців). Хочемо сподіватися, що знайдуться люди, готові матеріально підтримати цікаву, перспективну культурну акцію. А вже сама організаторка фестивалю проробила безприкладну роботу.
Рішенням журі Гран-прі «Перлина Орієнталь» присуджено маленькій анімації Дмитра Бондарчука (Київська область) «ПРО ІНОПЛАНЕТЯНИНА»: дуже цілісній та дитячо-чистій роботі, безпосередній у виконанні (цей прийом не новий, але припав дуже до речі), — смішний малюнок виникає просто на очах у глядача, в кадрі видно руку з фломастером.
Приз за найкращий сценарій присуджено фільму Олександра Мойсеєнка (м. Донецьк) «ЗАМКНЕНЕ КОЛО». Це смішний анекдот, сконструйований за моделлю «у піпa була собака». Бос пропонує секретарці спільну секс-відрядження, та повідомляє про «відрядження» чоловіка, і він одразу запрошує коханку; а та телефонує учневі: на тиждень, мовляв, заняття скасовуються; учень телефонує улюбленому дідусеві, з яким давно не бачився, і обіцяє приїхати, а дідусем виявляється той самий бос; «ділавер» скасовує відрядження на місяць, йде відбій за тією ж телефонною ланцюжком аж до онука, який дає відбій дідусеві; і тоді бос знову кличе телефоном секретарку…
Приз за найкращу режисуру дістався Павлу Ковтуну (м. Київ), фільм «DEADLINE».
За найкращу операторську роботу були нагороджені призами фільм Віталія Пахомова (Казахстан, м. Караганда) «А-4» та фільм одесита Ігоря Цвігуненка «WHITE AND BLACK». Ця річ справді відзначена відмінною операторською майстерністю, тим більше, що йдеться про підводні зйомки, — нам представлено захоплююче шоу двох дівчат, майстрів фігурного плавання, що зображують таких собі еротичних русалок.
Найкращою акторською роботою, з призом у відповідній номінації, визнано (от тут теж, не з усіма рішеннями журі солідарна, із задоволенням приєднуюся) роботу одеситки Ірини Мелконян у фільмі-дебюті одеситки ж Юлії Курбатової «НАСТРІЙ».
Приз глядацьких симпатій визначався шляхом хронометражу: журі засікало, скільки лунатимуть оплески після показу кожної кінороботи. У лідери вийшла стрічка Іллі Власова (м. Москва) «ДЕСЯТЬ ХВИЛИН ПЕРШОГО».
Крім призів, було вручено 8 дипломів: Ользі Миронюк (м. Одеса), фільм «ПАПУЛЕЧКА», за утвердження гуманітарних цінностей; Олександру Тарану (м. Одеса), фільм «ОЧИМА ДИТИНИ», за утвердження історичної пам’яті. Диплом за фільм «ГРЕЦЬКА ЦЕРКВА» дістався Алану Останіну (м. Одеса) — «за образність у документалістиці».
За режисуру та монтаж відзначено дипломом вже згаданий фільм «А-4». За лаконізм дипломовано фільм Вадима Назаренка (м. Одеса) «ІГОР». За рівень втілення теми (от тут… «ні, потім переговоримо»!) — «ПРИБУЛЕЦЬ» Віталія Іванова (м. Одеса). За виразну пластику — «ІНША: МАВКА» Дмитра Селюка (м. Київ).
Як бачимо, Одеса фігурує у списках досить часто: як правило, йдеться про молодь, яка навчається у кіношколі імені Віри Холодної при Одеській кіностудії. «Першу спробу не можна судити суворо, — резюмував Вадим Васильович Костроменко, — але сподіваюся, що наступний фестиваль аматорського кіно в Одесі покаже набагато вищий рівень». Гадається, молоді все ж таки не варто уникати критичного аналізу з боку «старших товаришів», і хочеться вірити, що образ не буде…
