Історія з життя друзів наших менших змусила мене подивитися на життя інакше.
Це трапилося у мене вдома, з моїми маленькими улюбленими хвилястими папужками.
Кахоль і Ярок жили у великій просторій клітці, у кожного своя годівничка, є дзеркальце, гойдалка. Корму вдосталь, чиста водичка. Стрибали вони з гілочки на гілочку, щось жваво весь день щебетали. Я дивилася на них і раділа. Так буде завжди, думала я.
Але одного разу я почула сильний шум, зовсім не схожий на звичне щебетання, плескання крил. Виявилося, Кахоль і Ярок не могли поділити соняшникове насіння. Я їм пригрозила, підсипала насіння і пішла до школи.
Дзьоби у папуг гострі та сильні, як вони “ділилися”, я не бачила, але зрозуміла, що суперечка їхня була жорстокою. І сталася непоправна біда…
Тепер у клітці сумує один Кахоль-“переможець”. Але радості немає в його житті. Звичного щебету не чути…
Бувають такі історії і серед людей.
Давайте будемо добрішими ставитися один до одного!
Даша ПУТИЛІНА.